1. (У граматиці) Який стосується обставинно-детермінативних слів, тобто прислівників та прислівникових сполучень, що виражають детермінативні (обставинні) відношення — місце, час, причину, мету, умову тощо.
2. (Про значення, функцію) Таке, що виконує роль обставини в реченні, визначаючи дію, стан або ознаку за певною обставинною ознакою (детермінантом).