обставина

[obstɑʋɪnɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Те, що супроводжує якусь подію, явище або дію; умова, деталь, що впливає на хід справи або характеризує ситуацію.

  2. Сукупність умов, деталей, фактів, що визначають певний стан, становище або ситуацію; ситуація в цілому.

  3. (у множині, зазвичай “обставини”) Зовнішні умови, середовище, в якому відбувається життя або діяльність; життєві умови.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обставина, р. обставини, д. обставині, з. обставину, о. обставиною, м. обставині, к. обставино

Більше записів