Значення
-
Рідка частина розсоленої страви (наприклад, капусти, огірків, грибів), що утворюється внаслідок виділення соку з продуктів під час квашення та розчинення в ньому солі.
-
Розчин солі у воді, що використовується для консервування, засолювання чи маринування харчових продуктів.
-
(У геології) Підземна вода, що містить у собі високо концентровані розчини різних солей.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розсіл, р. розсолу, д. розсолові, з. розсіл, о. розсолом, м. розсолі, к. розсоле
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘розсіл’ походить від праслов’янського *orzsol, що означало ‘солона рідина’. Воно утворене за допомогою префікса *orz- (українською ‘роз-‘) від дієслова *soliti (‘солити’). Таким чином, розсіл — це буквально ‘розчинена сіль’ або ‘солона вода’. Це слово має багато відповідників в інших слов’янських мовах, наприклад, російське ‘рассол’, польське ‘rosół’ (бульйон), чеське ‘rosol’ (холодець). Існує також версія, що це слово могло бути утворене від дієслова *orzsoliti sę, де корінь sol- пов’язаний з литовським -salti (‘танути’) та хетським sallija- (‘розпускатися’).