Значення
-
Харчовий продукт у вигляді білих кристалів, що є хлористим натрієм (NaCl), використовується як приправа для покращення смаку їжі та для консервування продуктів.
-
Хімічна сполука, що утворюється в результаті взаємодії кислоти з основою, а також взагалі будь-яка подібна за будовою кристалічна речовина (наприклад, куховарська сіль — хлорид натрію, гірка сіль — сульфат магнію).
-
(переносне значення) Найважливіша, найцінніша частина чого-небудь; суть, квінтесенція.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сіль, р. солі, д. солі, з. сіль, о. сіллю, м. солі, к. соле
Походження слова (Етимологія)
Сіль — це речовина, яку ми використовуємо для приправлення їжі. Слово походить від праслов’янського *solь, яке, у свою чергу, походить від індоєвропейського кореня *sal-. Цей корінь має відповідники в багатьох мовах: латинське sal, готське salt, німецьке Salz, грецьке ἅλς (háls), вірменське աղ (ał). Споріднені слова є також в балтійських та слов’янських мовах. Таким чином, слово “сіль” має дуже давнє походження і є спільним для багатьох індоєвропейських мов.