розривність

Значення

1. Властивість або стан того, що є розривним; здатність до розриву, розривання.

2. У техніці, фізиці — характеристика матеріалу, що визначає його здатність протидіяти руйнуванню шляхом розриву під дією сили.

3. У лінгвістиці — характеристика фонетичної структури, що стосується приголосних звуків, які утворюються з повним замиканням та різким розмиканням артикуляційних органів (наприклад, звуки [п], [т], [к]).

4. У переносному значенні — порушення цілісності, послідовності, зв’язку чогось; фрагментарність, дискретність.

Правопис та відмінювання