розривний
[rozrɪʋnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Який призначений для розриву, руйнування або має здатність розривати, розриватися.
-
У військовій справі: що стосується розриву снаряда, міни тощо; такий, що розривається (наприклад, про кулю, снаряд).
-
У техніці: що створює розрив у електричному ланцюзі (наприклад, про пристрій).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розривний, р. розривного, д. розривному, з. розривного, о. розривним, м. розривнім