розчленування

1. Дія за значенням дієслова “розчленувати”; розділення чогось цілого на окремі частини, елементи або складові.

2. У медицині, патології та криміналістиці: розділення тіла або його частин на окремі фрагменти, часто з ознакою насильства або з метою дослідження.

3. Переносно: детальний аналіз, розгляд чогось складного шляхом поділу на складові для кращого розуміння (наприклад, розчленування питання, теорії).

Приклади:

Приклад 1:
Розчленування староєгипетської математики на арифметику, алгебру та геометрію було ще в зародковому стані. З незапам’ятних часів єгипетські жерці-звіздарі здійснювали астрономічні спостереження, заклавши основи прикладної астрономії.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 2:
Серед типів розчленування виділяють: долинний (складений з долин річок), долинно-балковий, яружно- балковий. Форми рельєфу на рівнинах: a – позитивні: Бугор – ізольована, конічна, частіше – куполоподібна височина з різко виявленою підошовною лінією.
— Тютюнник Григорій, “Вир”