одержимість

[odɛrʒɪmistʲ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Релігія) –

    Стан людини, яка, за релігійними уявленнями, опанована злим духом, демоном або нечистою силою; опанування, вселення нечистої сили.

  2. (Психологія) –

    Надмірна, сліпа захопленість чимось, що стає головною метою і сенсом існування; фанатична відданість ідеї, прагненню, почуттю.

  3. (Психологія) –

    (у психіатрії) Нав’язливий стан, обсесія; патологічно інтенсивне переживання або ідея, що домінує в свідомості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. одержимість, р. одержимості, д. одержимості, з. одержимість, о. одержимістю, м. одержимості, к. одержимосте

Більше записів