Значення
- (Релігія) –
Стан людини, яка, за релігійними уявленнями, опанована злим духом, демоном або нечистою силою; опанування, вселення нечистої сили.
- (Психологія) –
Надмірна, сліпа захопленість чимось, що стає головною метою і сенсом існування; фанатична відданість ідеї, прагненню, почуттю.
- (Психологія) –
(у психіатрії) Нав’язливий стан, обсесія; патологічно інтенсивне переживання або ідея, що домінує в свідомості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. одержимість, р. одержимості, д. одержимості, з. одержимість, о. одержимістю, м. одержимості, к. одержимосте