привід [prɪʋid] Іменник Буква:П ЗначенняПравописСиноніми & Антоніми Значення Обставина, подія або явище, що дає підставу для чого-небудь, слугує мотивом для якихось дій, вчинків, почуттів. Формальна, часто вигадана причина, яка прикриває справжні наміри або мотиви. Застаріле: похід, військова експедиція; також — військовий загін, що вирушає в такий похід. Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. приводи, р. приводу, д. приводові, з. привід, о. приводом, м. приводі, к. приводе Синоніми & Антоніми Синоніми зачіпка ←самограй гіперреалізм→