привід

[prɪʋid] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Обставина, подія або явище, що дає підставу для чого-небудь, слугує мотивом для якихось дій, вчинків, почуттів.

  2. Формальна, часто вигадана причина, яка прикриває справжні наміри або мотиви.

  3. Застаріле: похід, військова експедиція; також — військовий загін, що вирушає в такий похід.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. приводи, р. приводу, д. приводові, з. привід, о. приводом, м. приводі, к. приводе

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів