привід

1. Обставина, подія або явище, що дає підставу для чого-небудь, слугує мотивом для якихось дій, вчинків, почуттів.

2. Формальна, часто вигадана причина, яка прикриває справжні наміри або мотиви.

3. Застаріле: похід, військова експедиція; також — військовий загін, що вирушає в такий похід.

Приклади вживання

Приклад 1:
За кожен новий ефект, за кожну фантастичну ідею, за кожний привід для вашого глядацького здивування я роз­ плачуюся власними грошима. Алекс мудро каже, що колись ми підемо з торбами.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
І з нашої перспективи цей факт виглядає щонайбільше як привід для легкого поетичного суму за тим, що могло би статися, але не сталося. Однак існує й інший «Point of vision».
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”

Частина мови: іменник (однина) |