Значення
-
Те, що слугує для зачіплення, з’єднання або кріплення чогось; гачок, крюк, засув тощо.
-
Переносно: дрібна деталь, обставина, яка є приводом, початком для чогось, зокрема для сварки, конфлікту; привід, привода.
-
У техніці: пристрій для захоплення, зачеплення або підвішування чогось; частина механізму, що здійснює зчіпку.
-
Рідко: дія за значенням дієслова «зачіпати»; зачіпання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зачіпка, р. зачіпки, д. зачіпці, з. зачіпку, о. зачіпкою, м. зачіпці, к. зачіпко