зачіпка

1. Те, що слугує для зачіплення, з’єднання або кріплення чогось; гачок, крюк, засув тощо.

2. Переносно: дрібна деталь, обставина, яка є приводом, початком для чогось, зокрема для сварки, конфлікту; привід, привода.

3. У техніці: пристрій для захоплення, зачеплення або підвішування чогось; частина механізму, що здійснює зчіпку.

4. Рідко: дія за значенням дієслова «зачіпати»; зачіпання.

Приклади вживання

Приклад 1:
«Тепер Андрій не виправдовувався, бо добре знав, що не поможе, що сьогоднішній випадок лише зачіпка. Так, так… корінь зла десь там… коли він з братвою тут розкулачував… Скільки років пройшло, а пізнав Сміян.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: іменник (однина) |