1. Такий, що легко зачіпається, зачеплюється за щось; здатний зачепитися.
2. Який легко зачіпає, ображає, дратує інших; уразливий, образливий.
3. Розм. Такий, що легко запам’ятовується, привертає увагу (про пісню, мелодію тощо).
зачіпливий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Днями я виходив у поле, йшов сніговою стежкою, добре втоптаною, сяяло сонце, перебігав вітрець, степовий, зачіпливий, бадьорливий — і я скинув капелюха, так просто йшов, зраділий, піднесений. Я хотів бодай на короткий час забути про дійсність, яка навалюється грізним тягарем, стискає вже майже безвихідним колом, — і трохи справді я забувся.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Частина мови: прикметник () |