1. У спосіб, що викликає зачіпку, зачіплення; так, що можна зачепитися.
2. Переносно: уїдливо, злобливо, з наміром образити або причепитися до когось, чогось.
Словник Української Мови
Буква
1. У спосіб, що викликає зачіпку, зачіплення; так, що можна зачепитися.
2. Переносно: уїдливо, злобливо, з наміром образити або причепитися до когось, чогось.
Приклад 1:
Тепер вона, одкривши мені причини, просила вибачити, що так довго й так настирно, зачіпливо турбувала мене, хвору людину. І тепер, каже, ті ж земляки іншої співають: так, ми, мовляв, помилялись, Любченко наша людина, чесна, віддана і… симпатична (ха-ха!
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”