Словник Української Мови
Буква
1. Напрям у мистецтві (переважно живопису та скульптурі) другої половини XX століття, що прагне до фотографічно точної, деталізованої передачі дійсності, часто з використанням технічних засобів (проекції, масштабування), що перевершує звичайне сприйняття реальності.
2. Художній прийом або стиль, заснований на надмірно ретельному, «понадреальному» відтворенні натури, що створює ефект підвищеної, іноді відчуженої, предметності.
Приклад 1:
Побічне й калічне дитя сюр- та соцреалізмів, гіперреалізм не запропонував практично нічого, окрім гігантських акрилових копій фотопортретів, які, на відміну від сучасних стерилізованих фотошопом гламурних фізій, не приховували, а навпаки, виділяли природні вади оригіналів. Прищики, прожилки, бородавки, висипка, віспа, виразки, діятез, закупорені пори — всі ці соромітні, за нинішніми уявленнями, вади ентузіастично й скурпульозно підкреслювалися адептами нового напрямку, підносилися до рангу «вєщдоків реальності» чи проявів «правдивої правди».
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Приклад 2:
Гіперреалізм проіснував недовго через очевидну тупиковість і неплідність, залишивши в історії мистецтва декілька абзаців дрібним шрифтом і одну-дві малоформатні ілюстрації, з яких важко зрозуміти концептуальний, багатометровий пафос живописної дерматології. Звісно, Прищ-як-Check-Point приватної історії — ідея дотепна, але малопродуктивна.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Приклад 3:
Однак гіперреалізм нинішній відрізняється від класичного лише новими матеріалами та додатковим просторово-маркетинговим виміром: Його-Ясновельможність-Прищ тепер доступний у 3D-варіанті (купивши ампулу діоксину, 3D-прищі отримуєте в подарунок, бггг). Усе це чудесно і славно.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”