Значення
-
Напрям у мистецтві (переважно живопису та скульптурі) другої половини XX століття, що прагне до фотографічно точної, деталізованої передачі дійсності, часто з використанням технічних засобів (проекції, масштабування), що перевершує звичайне сприйняття реальності.
-
Художній прийом або стиль, заснований на надмірно ретельному, «понадреальному» відтворенні натури, що створює ефект підвищеної, іноді відчуженої, предметності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гіперреалізм, р. гіперреалізму, д. гіперреалізмові, з. гіперреалізм, о. гіперреалізмом, м. гіперреалізмі, к. гіперреалізме