Значення
-
Музичний інструмент, який грає сам, без участі музиканта, зазвичай механічний або автоматичний (наприклад, оркестріон, шарманка, музична скринька).
-
Переносно: людина, яка володіє якоюсь навичкою або талантом від природи, без спеціального навчання (часто вживається з відтінком іронії).
-
Рідкісне: той, хто грає на музичному інструменті соло, без супроводу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самограй, р. самограю, д. самограєві, з. самограй, о. самограєм, м. самограєві, к. самограю