самограй

1. Музичний інструмент, який грає сам, без участі музиканта, зазвичай механічний або автоматичний (наприклад, оркестріон, шарманка, музична скринька).

2. Переносно: людина, яка володіє якоюсь навичкою або талантом від природи, без спеціального навчання (часто вживається з відтінком іронії).

3. Рідкісне: той, хто грає на музичному інструменті соло, без супроводу.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |