Значення
-
Те, на чому щось ґрунтується, тримається; основа, фундамент чогось (у прямому та переносному значенні).
-
(у філософії) Сукупність об’єктивних умов, які визначають сутність, характер явища, процесу; база.
-
(у математиці) Сторона геометричної фігури або лінія, на яку опускається висота, або основа системи числення.
-
(у граматиці) Частина слова без закінчення, що містить його лексичне значення; основа.
-
(у текстільній справі) Поздовжні нитки тканини, що йдуть паралельно кромці; основа.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. підстави, р. підстави, д. підставі, з. підставу, о. підставою, м. підставі, к. підставо