Словник Української Мови
Буква
1. Те, на чому щось ґрунтується, тримається; основа, фундамент чогось (у прямому та переносному значенні).
2. (у філософії) Сукупність об’єктивних умов, які визначають сутність, характер явища, процесу; база.
3. (у математиці) Сторона геометричної фігури або лінія, на яку опускається висота, або основа системи числення.
4. (у граматиці) Частина слова без закінчення, що містить його лексичне значення; основа.
5. (у текстільній справі) Поздовжні нитки тканини, що йдуть паралельно кромці; основа.
Приклад 1:
Підстава Адміністративний акт (наприклад, прикріплення покупця до постачальника при поставі товарів між організаціями країн учасників СНД_ Результат вільного волевиявлення сторін 4. Порядок укладання Особливий Відповідно до загальних правил укладання договорів 5.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
Вони пишуть: «Досвід (подія) відбувається, коли компанія має намір використовує послуги як сцену, а 458 товари як підпірки, підстава сцени, з метою залучити індивідуальних споживачів у подія (досвід) таким чином, щоб у них залишилися незабутні враження» [4]. До прикладів таких «подій» можна віднести аеро -шоу, тематичні парки, зустрічі власників автомобілів «Сатурн», недільні сніданки власників авто «Lexus» і т.п.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 3:
Київ, Чернігів, Переяслав, сей полянсько-сіверянський трикутник, — то підстава політичного й культурного життя старої Русі, від перших докладніших звісток про неї (початків X в.). Його зав’язання раніше за всі історичні звістки.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”