1. Властивість або стан за значенням дієслова “притупити(ся)” — зменшення гостроти, інтенсивності, виразності чогось.
2. Медичний та психологічний термін, що означає ослаблення, зниження нормальної активності органів чуття, розумових здібностей або емоційних реакцій (наприклад, притупленість слуху, притупленість уваги, притупленість почуттів).