Словник Української Мови
Буква
1. Той, що стосується психології як науки, пов’язаний із нею; властивий психології.
2. Який належить до внутрішнього, душевного життя людини, до психіки; що відображає або вивчає душевні переживання, мотиви поведінки.
3. Призначений для впливу на психіку людини, що враховує її особливості.
Приклад 1:
Над маминими щоденниками Спогади, листи, щоденники — кожен із цих проявів художньої документалістики має свою специфіку, але разом усі вони становлять напрочуд змістовний і своєрідний інформаційно-психологічний феномен на непевній і рухомій межі між сьогодні й учора, між живим і неживим, між пам’яттю і історією, між документом і сповіддю.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Таким у загальних рисах виглядає з історичних джерел психологічний портрет населення Стародавньої Месопотамії.
— Невідомий автор