стоншення

1. (лінгв.) Фонетичний процес або результат цього процесу, коли приголосний звук набуває меншої міри дзвінкості, часткового або повного втрачаючи голос; оглушення.

2. (перен., рідко) Стан або дія за значенням дієслова «стоншити(ся)»; ослаблення, втрата сили, інтенсивності, яскравості.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |