прокидатися

[prokɪdɑtɪsjɑ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. Переходити від стану сну до стану неспання, починати бодрствувати; пробуджуватися.

  2. Перен. Ставати активним, починати діяти, проявлятися (про почуття, сили, явища природи тощо).

  3. Розм. Раптово усвідомлювати щось, приходити до тями, опам’ятовуватися.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я прокидаюся, ти прокидаєшся, він прокидається, ми прокидаємося, ви прокидаєтеся, вони прокидаються

Приклади з художньої літератури

  • Та в душі, як день слабий і сірий,
    Прокидалась втіха блідолиця,
    Щоб навчать її своєї віри:
    У житті нічому не молиться.
    — Олена Теліга
  • Гай-гай, мій гаю красний! Що з тобою?
    Замість краси — повитий ти журбою!
    Вже навіть сльози-листоньки не рониш,
    Журбу свою вже нишком ти хорониш,—
    Безлистий,
    Порожній, млистий…
    Недавно ще, як де-де прокидався
    Пожовклий лист, тоді мені здавався
    Твій дуб потужний — мов козак, буває,
    Що сивіти де-не-де починає,
    Ще дужий,
    На те байдужий.
    “Дарма! — шептав він.— Жовтий лист не вадить,
    Моя краса здолає ще принадить!
    Вродлива липа горнеться до мене,
    Як перше, простягла гілля зелене,
    Пишаюсь,
    Я ще втішаюсь!..”
    Тепер ніхто не горнеться до тебе,
    Мій буде, смутно всяк гада про себе…
    І вітер хижий рад тебе гойдати,
    Безлисте верховіття хилитати
    Похиле,
    Немов безсиле…
    Та що се? Поміж хмар навислих, темних
    Пробились хвилі променів надземних,
    Заграло сонце геть по видноколі,
    Повеселіло все у гаю й наоколі.
    — Олена Пчілка
  • Я навіть бачу, як після цілоденноговиснажливого копання останньої ями старий бездомний птах довго миється в пахучій воді, одягається в останню сорочку, востаннє молиться і потім лягає в ліжко, немов у човен, що понесе його до іншого берега буття. Він лягає у смерть, щоб уже не прокидатися, він нікому не скаже вже ані слова. Ні, навпаки, — він лягає, щоб навіки прокинутись і нарешті почати розмову з нами.
    — Юрій Андрухович

Більше записів