прокидати

1. Переходити від сну до стану неспання, починати бодрствувати після сну; пробуджуватися.

2. Ставати активним, відчувати прилив сил, енергії, бадьорості (також переносно).

3. (переносно) З’являтися, виникати (про почуття, думки, бажання тощо).

4. (переносно) Приходити до тями, усвідомлювати щось після стану заціпеніння, задуми, нерозуміння.

Приклади вживання

Приклад 1:
— Та як вона засне змордована, як та мама, що нагодувала діти та вкрилася білими пеленами, як лебідь крилом, то я гріхувався прокидати сніг, аби не змерзла і не пробудилася. Земля — твоя донька, і ти повинен мені простити.
— Невідомий автор, “193 Vibrani Novieli Vasil Stiefanik”

Частина мови: дієслово () |