1. (про людину) Прокинутися, перейти від сну до стану неспання; опритомніти після сну.
2. (переносно) Стати активним, почати проявлятися, виникнути (про почуття, думки, бажання тощо).
3. (застаріле) Піднятися, виникнути (про вітер, бурю, непогоду).
збудитися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Опинившись без верблюжої тіні, оголившись без неї під спекою, віслючок, аби не збудитися, накинув вуха на очі, бо саме цієї миті снилось йому, що він здичавів, знову став диким, і як колись, ще до появи на світі людей, під зорями Козерога вкупі зі своїми родичами стримів у Намібівській пустелі й ловив губами із неба рідкісний в рідній пустелі дощ, бо його припікало не лише зверху. Віслючка пекло і зсередини — так він хотів води після своєї нічної трапези на опохмілля!..
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: дієслово () |