прочнути

[prot͡ʃnutɪ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (діал.) Різко, з силою штовхнути, кинути когось або щось; з силою вдарити.

  2. (діал., перен.) Різко, несподівано кинути, відкинути когось або щось (наприклад, від себе).

  3. (діал.) Швидко, різко рушити з місця, кинутися кудись; пренути.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прочнути, р. прочнут, д. прочнутам, з. прочнути, о. прочнутами, м. прочнутах, к. прочнути

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів