Древослів

Словник Української Мови

поспішати

[pospiʃɑtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. Рухатися, діяти або працювати швидко, намагаючись виконати щось у короткий термін; квапитися.

  2. Поспілкуватися, поговорити (заст., діал.).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я поспішаю, ти поспішаєш, він поспішає, ми поспішаємо, ви поспішаєте, вони поспішають

Приклади з художньої літератури

  • Ще імені твого не знають солов’ї,
    Ще імені твого не чули квіти,
    І літо, і сніги, і літечка твої
    Тобі не поспішаютьприлетіти.
    — Микола Вінграновський
  • Кров переміниться. Цвіт на каштанах мине.
    Ми поспішаємо жити, немов після мору.
    Може, у тім і спасіння — пізнати цю пору,
    ніби останнє цвітіння. Єдине. Одне.
    — Юрій Андрухович
  • Не знаю я, що буде після нас,
    в які природа убереться шати.
    Єдиний, хто не втомлюється, – час.
    А ми живі, нам треба поспішати.
    — Ліна Костенко

Більше записів