1. Діяти поспішно, намагаючись виконати щось якомога швидше; поспішати.
2. Виявляти нетерпіння, прагнути чогось дуже швидко; нагадувати, вимагати прискорення від когось.
Словник Української Мови
Буква
1. Діяти поспішно, намагаючись виконати щось якомога швидше; поспішати.
2. Виявляти нетерпіння, прагнути чогось дуже швидко; нагадувати, вимагати прискорення від когось.
Приклад 1:
Я завжди знала, що не треба квапитися категорично виключати з категорії «українці» всіх поспіль людей, які звикли послуговуватися в побуті російською мовою. А в ці дні було озвучено дуже важливу тезу, що близька мені: у такій Україні — правдивій, теплій, нормальній — хочеться перейти на українську мову тим, хто її знає, і вивчити її тим, хто не знає.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”