1. (розм.) Ставати поспішним, робитися квапливим, почати поспішати.
2. (заст.) Поспішати, квапитися.
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Ставати поспішним, робитися квапливим, почати поспішати.
2. (заст.) Поспішати, квапитися.
Приклад 1:
Вона тільки почувала, що підупалі сили її знов почали зростати і що треба їй насамперед поспішитися, бо час, либонь, минув; зрештою згадала вона все і стурбувалась.
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”