АНХ, невідм., ч. р. (власна назва). Давньоєгипетський символ у вигляді хреста з петлею замість верхньої перекладини, що позначає вічне життя, безсмертя; єгипетський хрест.
анх
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
– М.: АНХ, 2001.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Частина мови: t.d. () |