1. Швидко, квапливо, без необхідної обережності або ретельного обміркування; наспіх.
2. (У значенні прислівника способу дії) Так, що виражає поспіх, квапливість; із поспіхом.
поспішно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
поспішно поволік дерево за хату. Коли ти, дівонько, не хочеш жати, то я ж тебе не силую.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Що ж до перекладу виразу «quod ultra est oderit curare» словами «не печися на утро», то стережися судити його занадто поспішно, хоча я й знаю, що ти далекий від забобонів. Бо хто черпав із святих отців, за прислів’ям, як собака з Нілу, той зрозуміє, що «завтрашнє» треба розуміти як наступне життя.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: прислівник () |