АНЦИБОЛОТНИК, -а, чол. рід. Заст., ірон. або жарт. Людина, яка постійно втручається в чужі справи, свариться, бешкетує; призвідник сварок, забіяка, шибайголова.
анциболотник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови