1. Поспішити, почати діяти швидше, ніж планувалося або було потрібно, часто через нетерпіння або збудження.
2. (розм.) Поспішити з висновками або діями, вчинити щось необдумано, через поспіх.
поквапитися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Мушу поквапитися. Канал оживає.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: дієслово () |