поспішити

Приклад 1:
— хоча, звісно, Цизьо справді любив товариство Позенка, який, — і цьому не заважала ні різниця поглядів, ні вдач, — після спільної подорожі Індійським океаном, залишивши своїх рідних і близьких, з дозволу ніби назагал рішучої, а тут раптом надто податливої Марини, котрій усі дивувалися, чому це вона терпить у, — нехай і двоповерховій та просторій, — хаті чужого чоловіка, якого ледве витримувала власна родина, — не розлучався з Цизьом чи то на ґрунті спільних, не зрозумілих для невтаємничених, зацікавлень, що, як ніколи доти, відкрили Позенкові Цизьове серце, чи то, як дехто пускав торохту, завдяки Позенковій перед Цизьом важкій, дарма що ніхто до ладу не знав, якій саме, провині), котра містилася, як то сам Позенко одного разу трохи натякнув був Хомі Щупакові, не стільки в самому факті, що він, Позенко, своїми балачками намовив Цизя на ту, як про людське око, фатальну морську подорож, як радше в тій просто таки нестерпній для Позенкового сумління пригадці, що, властиво, він, Позенко, тоді серед Індійського океану своїм недоречним криком спричинився до Цизьового паралічу, бо коли він, Позенко, не дочекавшися, поки Цизьо повернеться, видибав на палубу і в першу мить, не добравши, що й до чого (а воно й важко було Добрати, тому що в каюту, звідки щойно вийшов Позенко, світило сонце, а коли він ступив на палубу, по дорозі лише коротко на одну, Другу склянку не надто міцної, однак конечної для підтримки оганізму, мішанини навідавшися до бару, де розливав напої, сам їх Рихтуючи, Олекса Лебідь, з яким Позенко, замість побалакати про Майбутню Олексину овечу ферму на Тасманії та про винятково Довгорунну породу овець, що на них Олекса збирав гроші, лише перекинувся кількома словами, кажучи, що він шукає Цизя, — то на всьому морському просторі запала глупа ніч, і саме тоді він, Позенко, й побачив те, чого аж ніяк не очікував побачити), побачив, як просто на нього суне повним ходом кількаповерхово освітлений «Джордж П’ятий», і ніхто на обох океанських теплоходах не помічає зіткнення, яке зараз станеться, — він, Позенко, показуючи пальцем на смертельну з’яву (він тоді й сам добрячого страху наївся), щосили крикнув Цизьові рятуватися, хоча рятуватися було нікуди, бо за такого зіткнення, ніхто з них не встиг би добігти не те що до рятувальних човнів, а й до Гумових кругів чи надувних куфайок у скринях поблизу лежаків, і від його, Позенкового, крику Цизьо заточився, заламуючися знизу, а коли Позенко, зорієнтувавшися, що він, не хотячи, накоїв, рвонув Цизя, — чи радше важкий безкостий мішок, на який перетворився Цизьо, — рвонув Цизя до себе, аби той не вивалився за борт при наглому крені корабля, попри те, що досі не помічалося жодної хитавиці, від котрої тепер Позенко ледве тримався на ногах, то щойно тоді він і постеріг: з лівого боку, там, де тільки но височів унизаний вогнями з люків і палуб сталевий, незвично стрімкий, ніс «Джорджа П’ятого», виструмувала з бузкового вогню, поцяткованого жовтками, жива спіраль, на очах Позенка дедалі грубшими кільцями вкладаючися в кулястий, а заразом і видовжений іскристими міхами блакитний вхід, який (як то надто пізно зміркував Позенко, наставившися, що той вхід міститься зовсім деінде, а не просто перед його носом, чого Позенко аж ніяк не очікував, хоч і пам’ятав, що загинулі континенти перебувають у постійному русі, і вхід до них може прочинитися в будь-якому місці земної кулі, як це тепер і сталося, коли він не збагнув, що бузковий вогонь перед ним…) і був тим шуканим входом до загинулих, однак, як знищений дзвін Лаври в Позенковій пам’яті, стало присутніх континентів, куди, як це Позенко останнім часом дедалі більше впевнювався, мусів помандрувати його старший син, єдиний, хто, крім нього, батька, а тепер, Цизя, знав про їхнє існування, і куди й Цизьо заносив був уже ногу, якби його звідти ґвалтовно не вирвав Позенків крик, який і спричинив Цизів параліч, бо від того, що Позенко так нагло крикнув, замість тихцем ступити у Цизів слід, — кулястий, переливний вхід, наче тяжко поранений організм, спалахнув непроникненною з суцільних магмових щитів, які щосекунди напливали один на одного, потовщуючи непроник- ненність, — спалахнув вогняною кулею, що два рази надиво пружно підскочила на палубі, магнієвою відногою лизнувши Цизьові лівий бік, перш ніж за третім, рвучкішим підскоком, змінивши під прямим кутом напрям, перевалитися за борт і без найменшого шереху чи сплеску щезнути в океані, а на тому місці, де вона щезла, поширилася поцяткована короткими сизавими спала хами олійна пляма, єдина видима розпізнавальна позначка присутности загиблих континентів, як це колись на уроці географії нетямущим школярам пояснював Яків Лемішка, уточнюючи, що на воді такі негорющі олійні плями з’являються лише там, де проходить шов теперішнього світу з загиблими колись, а водночас в сусідній площині вічно присутніми, хоч і рідко зауважуваними, континентами, прабатьківщиною людства, рятівним засіком духу, що перемістився внаслідок давніх катаклізмів до ущільненішого виміру, цим самим набувши властивости вільно пересуватися на перший-ліпший пункт земної кулі, бо ці рухомі континенти завдяки додатковим, ще мало дослідженим, вигинам матерії, існують і на суходолі, і серед океанів, не ототожнюючися ні з видимою землею, ні з водою, а проникаючи крізь них, як світло чи як звук велетенського лаврського дзвону, і лише на зрізах видимого й невидимого світів, — і то не завжди, — викидаючи для тих, хто ладен ступити на інший берег, як рятівний прапорець у бурю, замість стартового майданчика, більшу або меншу негорющу олійну пляму, котра, самозрозуміла річ, як це Позенко на власні очі переконався, не має нічого спільного з нафтою, що тепер, коли стало затісно на земній кулі, дедалі частіше витікає з пошкоджених кораблів чи морських бурінь, занечищуючи моря й океани, бо та негорюща, подібна до олійної пляма, де розчинилася вогняна куля, лише сигналізує, що поблизу проходять загиблі континенти, витискаючи на поверхню незчисленні табуни риби, байдуже, що згодом про цю нібито олійну пляму в Індійському океані (нема ради, кожен міряє світ лише своїм досвідом) Позенко сам вичитував з часописів і журналів, мовляв, то звичайнісінька нафта (хоч не відомо, як це в нафті могли плавати табуни риби, не видохши, що мимоволі мусіло б кожного неупередженого чоловіка навести на думку, що та нафта, може, зовсім і не нафта) з невдовзі перед тим розламаного в бурю японського танкера, адже ту ніби олійну пляму, в якій відбилася вся галактика (Позенко мав тоді враження, наче серед океану витяли отвір у всесвіт), Позенко зауважив тієї миті, як на воді розчинилася вогняна куля, так безглуздо проґавлений вхід до загиблих континентів, що його він, Позенко, не впізнав, попри те, що досі був певен, ніби одразу, навіть помацки, пізнає, — але ймовірно, так уже людині уділено, що вона пізнає далеке і безпомічно сліпне перед найближчим, — чому, оввною мірою, хоч і як то було сумно самому визнати, сприяли і його власні, Позенкові, розрахунки та діяграми, за котрими цей надто рухомий вхід мав перебувати деінде, за тисячі кілометрів, а зовсім не в Індійському океані, — переконання, яке й завадило Позенкові одразу зорієнтуватися й чимдуж поспішити за Цизьом, замість ґвалтовно виривати назад свого приятеля з так негадано для них обох навстіж прочиненого входу до загиблих континентів, про котрі він, Позенко, ше десятилітнім хлопчиком під час уроку географії вперше почув від Якова Онуфрійовича Лемішки. Властиво, Позенкові запам’яталися ці розповіді переважно тому, шо невдовзі по цих оповідках Лемішку заарештували, щоправда, дещо запізнено, бож таких, як він, повиарештовувапи ще в двадцятих і тридцятих роках, встановивши принагідно, шо Лемішка десь у двадцятих роках відсиджував на Соловках за петлюрівшину, завдяки непрощенному, зовсім випадковому недоглядові вирвавшися на куцу волю, а й ніби тепер, коли так блискуче завершувалася вправно керована батечком народів колективізація українського села (з його сірим, у глибині єства вічно мазепинським, а тому й придатним пише на безсловесне винищення бидлом, котре мала доконати колективізація), супроводжувана посиленим висаджуванням у повітря мракобісних церков, він, Лемішка, приналежний, як це трохи запізнено, однак безпомилково, встановило всевидюще око партії, до давно розгромленої антирадянської Спілки Визволення України, готував збройне повстання, щоб відірвати все ще ніяк не достріляну, хоч стріляли її хто тільки хотів, ворохобницьку Україну від пазуристої матінки Росії, і тому, прикидаючися божевільним задля конспірації, навіть на уроках географії агітував школярів за якісь ближче не відомі, загиблі (а цим самим автоматично контрреволюційні та ше й напевно куркульсько-самостійницькі) континенти, для замилювання очей (але марні всі буржуазні хитрощі ошукати непомильну всевидющу радянську владу!
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Еда, е г д а — коли Е ж е — воно, котре Ез ера – озера Е л ё й — олива, олія, використовувана для церковних обрядів Е л єн ь ^ олень j Е л и ц ы — котрі, які Е — брати Емл йти — збирати Еродій — лелека Е ф й м к а — монета Жарить — приносити жертву Жестковыйный — сильний, впертий Ж И в б т — життя Животйна — тварина Жр-ати, пожрати, пожар т и — приносити жертву, принести жертву Завйдѣть — заздрити З а в ό р а — замок на воротах чи дверях Задняя — минуле; зад Закомплетный — заштатний; зайвий, інший З а к р ό в — завіса, таємниця З а н е — бо, тому що Заплети — починати плести Заушати — дати ляпаса, обмовити З д а т е л ь (создатель) — творець Зельный — прикметник від зело — трава, зілля З е м ст і й — земний Злачный — буйнотравий, родючий, поживний Злостяжный — несправедливо збагачений Знаемость — знайомство Знаменатіися— відбиватися З р^а к — вид, образ, лице З ѣ л о — дуже, вельми З ѣ л ь н ы й — сильний, дужий И д ё, идеже — де И ж е, яже, е ж е — який, яка, яке Избодённый — поколотий, подовбаний И з в й т і е — звід, купол, плетиво И з м Ѣ т и — позбутися Износйть — породжувати И — брати Имйртос — янтар, смола Империал — грошова монета И м Ѣ я ш е — мав, мала И н д Ѣ — в Іншому місці Ипостась — інобуття, інший , образ И с к о н ѣ — віддавна Йста — суть, сутність Исход — кінець I а с п и с (яспис) — яшма, коштовний камінь I м п ё т — поштовх, порив ‘ Гн в ё η ц і я — винахід, відкриття Кадь-— діжка, бочка Калуга — брудне місце, болото, калюжа Камка— тканина, мереживо на тканині Камо — куди Капищ е— місце служіння божеству, поганський храм Касі а, касі я – ароматична речовина для ритуального помазання Квал итет — властивість, якість Кваснины — кислий хліб К е н т р — центр К ё ф а, к й ф а— гора, скала, гавань К и в от (кіот) — скринька, де іудеї зберігали так звані [ божі заповіді (скрижалі завіту); поставець для ікон К и р X а (кирка) — церква К ί й ж д о — кожний Класи — колосся К л и р (клер) — служитель церкви Ключй м ы й — зручний, вигідний Книгочій — книжник, письменна людина К о в — злий задум, змова К о к о ш — півень, курка Конкор ді я — згода К о р в а н (карнавка) — церковна кварта для збирання грошей К о р и ф а — голова, вершина Коси к — чорний дрізд К о с и ѣ т и — затримуватись, коченіти Κ^ό ти — тепле взуття Кошница — корзина Крастёль — перепел Кров — скарб Кров гроздова — вино, сік Крутень — сніп, пук соломи Крын, крин — квітка, польова лілія Купно — разом, спільно Кураж — веселість, невимушеність, хороший настрій JI а й н ό — гній, нечистоти Ластовйца — ластівка Л а т в ы й — легкий Л ё к с и к — словник Лесть — обман, краса Лик — лице, образ, хор Л й с т в і е — листя Лиценціат — відпущений Л о б — череп, чоло Ловйтва — полювання, здобич Ложёсна— утроба матері Локоть — міра довжини Луза — лузга, кошик Лузан — горіх, мішок Лука — дуга Луча — промінь, спис Л Ѣ п|о — добре, гаразд Лѣствица — драбина Лѣторасль — гілка, потомство, молоде пагіння Лютѣ, люто — зло, жорстоко, важко Лядины — кущі, чагарники Маргарит — перлина, коштовний камінь Матёрый — материальний Мечётный — уявний, примарний, спокусливий Минавёт — менует (танок) М й р о — пахуча речовина, смола дерева мірри М н й т и — думати, гадати М н я щ е — вважаючи М оті л а — гній, покидьки, хвороба шлунку М р ё ж и — сіті М у с и к ί я — музика Муст — сік Мыза — хата М ы т а р — збирач мита, податей, дріб’язкова людина Навклир — керманич, хазяїн корабля Над есн о — направо Нагіёрсник — друг, товариш, близька людина Н а р д — колосиста ароматна індійська рослина Н а р ό к — рішення, клятва Начатки — початок, основа, намір Негли — нехай, може, якщо Н е ж е — ніж Неключимый — непотрібний Неплоды — бездітна заміжня жінка Нетопыр — летюча миша, кажан Н и ж е – ні Ничтоже — ніщо Н о щ ь — ніч Нудити — спонукати, примушувати Н ы — нас Н ѣ с м ь — не є Н ѣ с т ь — немає Н ѣ ч т о — трохи Н ы р и щ е — нутро Обаче — однак, проте О би новаться — сумнів, сумніватися; побоюватися-О б ό н п о л — по обидва боки Образовати — зображати, позначати Обуял ы й — зіпсований О б у я т и — позбавити розуму Объюрбдѣти — збожеволіти О в — той О г л а г ό л ь н и к — оббріху-вач, наклепник Огнѣвйца — гарячка, лихоманка Огнету ш еніе — гидота, сором Ограда — огорожа, сад, город Одесную — праворуч, з правого боку О д р — ложе, постіль О з р Ѣ т и — оглянути Окаевать — засуджувати, проклинати Он, онъма —той, який, тими, якими О н π ό л — по сю сторону Опасный — обережний, застережний Опійство — пияцтво Оплазйвый — занадто допитливий О π ό н а — покривало Оприснок, опрѣснок — прісний хліб Оселка — брусок Остуда — немилість, збайдужіння Отрйнути — відкинути Отщетиться — позбутися, потерпіти Очеса — очі О ш и б — хвіст Ошую — ліворуч, з лівого боку Пажить — пасовисько Пазнбгть — ніготь Па кетбот — човен Паки — знову Параклйт — назва святого духа, утішника П а р д — барс Паче — більше Пер с ть — плоть, глина, земля, пил Петра — скала, камінь П е щ ь — піч П і к т у р а — живопис, картина П н ы й — забур ’янений П л і ό т к а — плітка, плетінка, сітка Побдѣти — пильнувати Подвйгнутися — поворушитися Подлый — простий, низького походження Подъят и, подъях — підняти, підняв Подсада — засідка Поел й ку — оскільки Позор — видовище, вистава П о к ό л ѣ — поки Π ό л н і й — польовий Полушка — одна четверта копі йки Помавать — рухати, говорити жестами Понеже — оскільки Порты — одяг, штани П о р ф й р а — верхній урочистий одяг Послѣжди — згодом, потім, в кінці Ποτό лику — постільки Потщатися — поспішити, намагатися Пояти — взяти Предний — перший, майбутній Презорчивый — гордий Пр е лесть — обман, спокуса Пресельник — іноземець, переселенець П р е с л й ч н ы й — прекрасный Прйпутень — дурень, дикий голуб Присно — завжди, постійно Притвор — вдавання Пр иточити — навести як доказ, послатися, додати Приточник — укладач притч, оповідач притч Прободѣть — проколоти Прогностика — передбачення Прозябать — проростати, зростати Прорцыти — мовити, сказати П р у г л ό — петля, тенета П р я — суперечка, полеміка, диспут Пустйнь — монастир, скит, пустище Пщевати — думати, уявляти Р а д е н і е^— старанність Разботѣть — зробитися жирним, роздобріти Р а з в Ѣ — крім Разгласи ый — несхожий, протилежний Р а з д ό X — відпочинок Рало — плуг Рамѣно, рамѣ — плече, плечі Р а ч е н і е — старання Ревновати — змагатися, турбуватися Регул ка — правило Ректи, р ц ы, р ѣ X — сказати, і скажи, сказав Рифм — ритм Р у г а — лляна одежа Свидѣнія – одкровення, божий промисел Свищ — пустий С в о л ό ч ь — суміш, щось заплутане Свѣтлозрачный — світлоокий, осяяний С е д м ή ц а, седмиця — тиждень, сім днів, сім років Сельний — польовий, сільський, населений Сій — цей Сила — мораль Симфонія — співзвучність, гармонія, твір С и р а н і я — черево С и р й щ е (сырйще) — шлунок, чрево С и р Ѣ ч — тобто С й ц е — так С і к е р а — хмільний напій С к в а ж н и — печери С к й м е н — , левеня С к й н і я — шатро, похідний храм; священне місце ізраїльтян Скипетр — знак влади С к ό р к а — шкіра Скудельничєство — гончарство Скудельний — глиняний, неміцний, слабкий Сличенный — згорблений, скорчений Смирна — ароматна смола Смирнйнскій — прісний хліб Смоквы — фіги, винні ягоди Снабдѣвать — постачати С и Ѣ д ь — їжа Сн ѣсти, сн ѣдати —з ’їсти, з · їдати Соз иж дать — створювати Солило — блюдо С ό н і е — сон Сонм — зібрання, скупчення Сот — мед С р ѣ с т и — зустріти С р я щ — мор, зараза Стакти — смола, пахуча речовина Статочный — доступний, маєтний С т е з ь — стежка, шлях Стогны — широкі вулиці, площі Стрекало — вістря Стр ѣтать — зустрічати Стропотный — лукавий, нерівний, важкий С т у д — сором, ганьба Студенец — криниця, джерело, колодязь Стяжать — придбати Стѣнь, стень — тінь Субтильность — тонкощі, деталі Сугубый — подвійний, об-ширний Сый (сій) — сущий Сѣдалище — стілець С Ѣ м о — сюди Тажде — та ж сама Т анчить — танцювати Тать — злодій, розбійник, грабіжник Татьба — крадіжка, розбій Тварь — личина, зовнішній ^ вигляд, обличчя, істота Текти, течи — прагнути Тектонський — будівничий, теслярський Тимпан— барабан, бубон Типик — статут монастир я Т 6 к м о — тільки Толк — значення, тлумачення, сенс Торжище — ринок, зібрання Точію — тільки Точность — істина Тук — жир, родючий грунт, родючість Ту л – сагайдак Ту н е — дарма Тід ета — суєта, даремність, марність Ублажйти — поздоровити, задовольнити Убо — отже, бо Увѣдати — дізнатися У в Ѣ е ш — пізнаєш У д — член тіла У д и ц а — вудка Удовляти — задовольняти У д о л ь — долина, низовина Уж, у ж и — ланцюг, мотузка, ланцюги У к р у X и — крихти, шматки У мер ы й — померлий Умѣетность — мудрість, уміння У м Ѣ Т Ы — гній Усерязи — сережки У стн Ѣ — вхід, вуста У сиритися — прокиснути, зробитися сировидним, зіпсуватися Ф ар си с — коштовний камінь Флейтуза — флейта Ф у р і а — лють, помста Хвр істие — хворост, лоза, чагарник Хинський — китайський X л я б ь — простір, глибина, безодня х Храмина — дім ЦГркуль — коло, кїльце Цѣвнйца — сопілка Ц ѣ л ь б а — лікування Ч в й н е ц — посуд Червлений — багряний, червоний Ч е с ό — чому Чресла — стегна Шабаш — відпочинок, субота Ш е л у X а н и — ті, що бачать лише зовнішність, лузгу Шеляг — назва дрібної монети Ш й п о к — кущ троянди, гранатове дерево Шкарбутик — кривоногий Ш у і й — лівий Ш ы п — колючка Ю — її Ю ж и к — родич Юница — дівчина; телиця, ялівка Юнца — юнак Юрта — зграя, юрма Ютка ~ одяг Ю ф т ь — особливий сорт м ’я-кої шкіри Ю ф т а — кофточка Я — йому, їй Явить — видати, проказати Ядейный — їстівний Ядро, я т р о — нутро плода, печінка Я Д ы й — той, хто їсть Я Д ь — їжа, пожива Я з в е н — поранений Языки — язичники, погани Я скин а, яскйня — печера Я с т и, ямы — їсти, їмо Я т и — взяти, захопити в полон ЗМІСТ Est quaedam maerenti flere voluptas .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”