Значення
-
Властивість або стан бути послухняним; слухняність, покірність, дисциплінованість.
-
Здатність легко підкорятися наказам, вимогам або впливу; покора.
-
У релігійному контексті — доброчесність, що полягає у добровільному підпорядкуванні своєї волі Божій волі або волеі духовного наставника.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. послухняність, р. послухняності, д. послухняності, з. послухняність, о. послухняністю, м. послухняності, к. послухняносте