Словник Української Мови
Буква
1. Який втратив вологу, став сухим і жорстким; зів’ялий, засохлий (про рослини, їх частини).
2. Який став дуже худим, сухим, зморщеним; зів’ялий (про частини тіла людини, тварини).
3. Переносно: який втратив життєві сили, енергію, свіжість; зів’ялий.
Приклад 1:
Листи, що забув уже од кого, щоденника якогось обірваний шматок… Вірші… зелені, зелені, як рута… Все поодцвітало, поопадало, як із дерева посохлий лист восени: спокійно, дрібно — на шмаття — й за вікно, без жалю… Летіть вітрам на забавки, вечори змарновані, а ночі недоспані. Жмут пожовклого паперу, давнього, полинялого… якісь конспекти, рисунки, химерні мережива з різних математичних значків… Навіщо він мені, цей школярський мотлох?
— Невідомий автор, “191 Talant Stiepan Vasil Ovich Vasil Chien”