Апіцит, -у, чол. 1. спец. Верхівковий ріст рослин, зумовлений діяльністю апікальної меристеми; верхівкове наростання.
апіцит
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Апіцит, -у, чол. 1. спец. Верхівковий ріст рослин, зумовлений діяльністю апікальної меристеми; верхівкове наростання.
Відсутні