послухняний

[posluxnjɑnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Якість або стан того, хто легко підкоряється наказам, проханням, впливу; слухняний, покірний.

  2. Про тварину: привчений слухатися, керований.

  3. Перен. Про предмет або явище: такий, що легко піддається впливу, керуванню, обробці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. послухняний, р. послухняного, д. послухняному, з. послухняного, о. послухняним, м. послухнянім

Більше записів