послухняний

Якість або стан того, хто легко підкоряється наказам, проханням, впливу; слухняний, покірний.

Про тварину: привчений слухатися, керований.

Перен. Про предмет або явище: такий, що легко піддається впливу, керуванню, обробці.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |