1. Який беззаперечно підкоряється, слухається когось, виявляє покірність; слухняний, покірливий.
2. Який виражає покірність, свідчить про неї; повний покірності.
3. Який смиренно зносить щось, приймає без супротиву; покірливий, безвільний.
покірний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
З монографії А. Лебедева «Чаадаєв» (М., 1965) — підкреслено вислів «покірний ентузіазм натовпу»; з виступів італійського комуніста-інтелектуала Антоніо Грамші — «диваки теперішнього — це мудреці майбутнього». З книги В. Соловйова «Виправдання добра.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
В Gerorsamer Diener – німецьке – покірний слуга, г Salve (салве) – латинське – благоденствуй!
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |