Який легко підкоряється, не чинить опору; слухняний, покірний.
Який виражає покірність, свідчить про неї; повний покірності.
покірливий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Який легко підкоряється, не чинить опору; слухняний, покірний.
Який виражає покірність, свідчить про неї; повний покірності.
Відсутні