тетраацетат

[tɛtrɑɑt͡sɛtɑt] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Хімічна сполука, що містить чотири ацетатні групи (CH₃COO⁻) в молекулі, зазвичай стосовно солей або складних естерів.

  2. У вузькому вжитку — тетраацетат свинцю, Pb(CH₃COO)₄, неорганічна сполука, що використовується в органічному синтезі як сильний окиснювач.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тетраацетат, р. тетраацетату, д. тетраацетатові, з. тетраацетат, о. тетраацетатом, м. тетраацетаті, к. тетраацетате

Більше записів