піти

Тлумачення із “Словника української мови”* П І ТИ див. п і яти . ПІТ И , під у , п і деш; мин. ч. піш о в , шл а , шл о , мн. пішл и ; наказ . сп. під и ; док . 1. Почати пересуватися , рухатися , міняти місце в просторі , ступаючи ногами ( про людей і тварин ); протилежне стати . Пішов степом сіромаха , Сльози утирає . Довго , довго оглядався , Та й не видко стало (Шевч., І, 1963, 140); Коні сіпнули , пішли по ниві ( Мирний , IV, 1955, 243); Мати каже : « Помолися , сину ..» Помолився я. Пішли (Тют., Вир , 1964, 29); // Почати пересуватися кроками певним чином , у якийсь спосіб . Пішов [ Улас ] тихою ступою , підпираючись паличкою (Кв.-Осн., II, 1956, 238); Коні вибігли на гору , пішли підтюпцем ( Коцюб ., І, 1955, 239); Пішли [ бійці ] майже бігцем , беручи гвинтівки наперевіс ( Гончар , II, 1959, 418). @ Піт и по п’ я тах див . п’ят а . 2. Почати рухатися в якомусь напрямі ( про види транспорту – їхати , пливти , летіти ). Зиркнув [ Зевс ], мигнув , махнув рукою Над Тибром, чудною рікою , Всі врозтіч кораблі пішли (Котл., І, 1952, 219); З уклону пішов поїзд ( Довж ., І, 1958, 39); Від вапнякової смуги .. пішли трактори з причіпними плугами ( Мур ., Бук . повість , 1959, 303); // Почати пересуватися – поїхати , поскакати верхи і т. ін. Пішло одважне військо Через нетрі та пустині (Л. Укр., І, 1951, 374); // Почати пересуватися – пливти , летіти з місця на місце ( про косяки риб , зграї птахів , деяких дрібних тварин і т. ін.). Пізно в цьому році пішла скумбрія ( Збан ., Сеспель, 1961, 133); Над лугом підуть тихим льотом журавлі (Ю. Янов., V, 1959, 76); // Почати пересуватися в небі ( про небесні світила , хмари ). – Колись таки прийде час : навстіж розкриються золоті ворота, і сонце піде небом , а щастя землею ( Стельмах , І, 1962, 220); // Почати литись, текти і т. ін. в якомусь напрямі ( про воду , хвилі і т. ін.). Пішла хвиля .. далеко по гладенькому поверсі води (Н.- Лев ., І, 1956, 60); Незабаром пішла крига на річках (Багмут, Опов., 1959, 53); // Попливти , розійтися на поверхні води . Ось уже шубовснула котрась із дівчат – круги пішли по воді ( Головко , І, 1957, 450); // Переходити , передаватися із рук у руки . За сим тут началось [почалось] гуляння , І чарочка пішла кругом (Котл., І, 1952, 271); // Почати рухатися , переміщатися в певному напрямі ( про електричний струм , різноманітні імпульси і т. ін.). Струм пішов у електромережу ; // розм. Відправитися поштою , телеграфом ( про листи , посилки , телеграми і т. ін.). Вчора я доїхала сюди в полудні , але не писала , бо раз , що була втомлена , а друге , що все одно лист не пішов би, – тут пошта йде не щодня , а тричі на тиждень (Л. Укр., V, 1956, 359); З армійського вузла зв’язку в Міністерство електростанцій пішла телеграма (Голов., Тополя .., 1965, 60); Сьогодні посилка з книгами піде у Лондон ( Знання .., 10, 1967, 11); // розм. Передатися , переслатися для затвердження , розгляду і т. ін. ( про накази , проекти , справи тощо ). – Та ще не тужи , – сказав один панич [ Ївзі ], виходячи з суда. – Ще діло пішло в губернію (Кв.-Осн., II, 1956, 281). Піт и на дно див . дно ; Піт и на пос а дку див . пос а дка ; Піт и по рук а х див . рук а . 3. Вийти , вирушити в певному напрямі , кудись , до кого-, чого-небудь . Не заходячи додому , пішов [ Наум ] у город (Кв.-Осн., II, 1956, 82); [Хуса:] Так що ж? Піди до матері моєї і попроси її … (Л. Укр., III, 1952, 146); Вона пішла туди [ на фронт ], де гоять братні рани , де на очах журба , а в серці тільки дим … ( Сос ., І, 1957, 289); // Зайти до якого-небудь приміщення . Він пішов у канцелярію й показав старшині бомагу [ папірець ] ( Коцюб ., І, 1955, 450); Уляна , плачучи , пішла в сіни (Тют., Вир , 1964, 401); // з інфін., по кого – що , до чого , на що і т. ін. Вийти , вирушити кудись з певною метою . Уранці ухопила [ Оксана ] відра і пішла по воду (Кв.-Осн., II, 1956, 433); Попрощались молодята, пішов Михайло чумакувати ( Вовчок , І, 1955, 96); Другого дня після того , як Микола покинув Нимидору й пішов на заробітки , Нимидора мусила йти на панщину (Н.- Лев ., II, 1956, 242); // перев. від кого – чого . Залишити , покинути кого-, що-небудь ; відійти . – Ще й году нема , як ти пішов від нас , а навчився письма і співати вмієш (Кв.-Осн., II, 1956, 69); Через кілька місяців після шлюбу вона пішла від чоловіка ( Жур ., Звич . турботи , 1960, 23); // Вийти за межі якого-небудь місця , з якогось приміщення і т. ін. Довго управитель і сварився , і умовляв людей : вони далі й слухати його не стали , пішли геть ( Вовчок , І, 1955, 177); То блідна , а то ще блідніша.. пішла Уляна з попової хати ( Мирний , І, 1954, 305); Першим бажанням Черкашина було встати й піти геть (Дмит., Розлука , 1957, 160); // Здійснити наступ на кого-небудь ; виступати в похід . – Можна піти на Туреччину або на татарву ! ( Довж ., І, 1958, 230); Тікаймо в Січ , Тарасе милий , ми звідти підем на панів ! ( Сос ., І, 1957, 353); // Почати активно діяти проти кого-, чого-небудь . Очі її горіли , в грудях булькало і стогнало , лице зробилося лютим і невблаганним , і вона пішла на Дороша , а він відходив назад (Тют., Вир , 1964, 156); Що зосталось би від нього самого , якби пішов насупроти цієї розбушованої сили-стихії, що зробила його отаманом ( Гончар , II, 1959, 335); // У формі наказ . сп. разом з дієсловом наказ . сп. підсилює спонукання до початку якої-небудь дії . Ви знаєте , як липа шелестить у місячні весняні ночі ? Кохана спить , кохана спить , Піди збуди , цілуй їй очі ( Тич ., І, 1946, 26); – Ану , піди витруси своє добро (Тют., Вир , 1964, 526). Піт и на п е нсію – стати пенсіонером ; Піт и у відп у стку див . відп у стка ; Піт и у відст а вку див . відст а вка . @ Дал е ко піт и див . дал е ко ; Мов згор и пішл о кому – перестало щастити. Мов згори пішло Марусякові з того часу , як утекла попадя . Ну , от наче відрізала , неначе все щастя , всю удачу з собою забрала (Хотк., II, 1966, 279); Недал е ко піт и див . недал е ко ; Піт и вг о ру див . вг о ру ; Піт и в и соко [ уг о ру ] – піднятися на вищий рівень , зайняти вище становище в суспільстві . Давні товариші його відцуралися .., дехто високо пішов угору .., а йому доля підставила ногу – перечепила ( Мирний , І, 1954, 148); – По службі ти високо підеш , хороше жити будеш (Тют., Вир , 1964, 70); Піт и в л ю ди див . л ю ди ; Піт и в мог и лу (з житт я , від ( од ) нас , до б о га і т. ін. ) – те саме , що Лягт и ( піт и , іт и і т. ін. ) в (у) з е млю [ жив и м , жив о ю ] ( див . земл я ). При мені вже тоді з діток Марушка четверта в могилу пішла ( Тесл ., З книги життя , 1949, 73); Куліш [ Микола ] рано пішов з життя , залишивши великий слід в радянській драматургії ( Рад . літ-во, 1, 1969, 78); Говорили люди в лютій скруті : – Вмер Ілліч . Пішов од нас Ілліч (Мал., Запов. джерело , 1959, 191); [ Олеся :] Зараз після великодня померли батько , а за ними .. і мати пішли до бога (Кроп., II, 1958, 300); Піт и в нар о д – зблизитися з народом , працювати на його благо ( про революціонерів-народників). Коли Жука звільнили з школи за читання нелегальної літератури , він пішов у народ , вів трудове життя , загартовував свої сили для революційно-демократичної боротьби (Укр. літ ., 9, 1957, 63); Піт и в тюрм у (в остр о г , на (в) Сиб і р і т. ін. ) – опинитися ув’язненим , засланим . – А я зроблю скандал … Я не знаю , що зроблю … Піду в тюрму … На Сибір піду ( Коцюб ., II, 1955, 395); – Син замість батька пішов у острог , по своїй охоті , чи що ? (Кв.-Осн., II, 1956, 278); – Тату , та це ж самосуд ! За це і ви підете в Сибір! – несамовито гукнула [ Орина ] на батька ( Стельмах , І, 1962, 464); Піт и до ч о рта в з у би див . чорт ; Піт и за вод о ю див . вод а ; Піт и з торб а ми ( по св і ту , по сел у і т. ін. ) – дуже збідніти , стати жебраком . Сей бориславець пішов з торбами , той розпився (Фр., IV, 1950, 191); – Якщо ви хочете слухати цього хлопчиська , .. діло ваше . Тільки глядіть, щоб потім з торбами не пішли по селу ( Стельмах , І, 1962, 356); Піт и з х у рою див . х у ра ; Піт и наз у стріч див . наз у стріч ; Піт и на легк и й хліб ( легк і хліб а ) – жити на легко добуті кошти . Чи він серйозно , чи жартує , чи на легкі хліба думає зовсім піти ( Коцюба , Нові береги , 1959, 77); Піт и на свій хліб – почати жити на власний заробіток . З дитячих літ , залишившись круглим сиротою , уже на свій хліб пішов [ батько ] ( Головко , II, 1957, 213); Батько з сімнадцятирічного зросту пішов на свій хліб ( Збірник про Кроп., 1955, 6); Піт и під ніж див . ніж 1 ; Піт и під суд – відповісти перед судом за кримінальний злочин . – Як же буде із звітністю ? Я заплутаюсь у папірцях і піду під суд ! ( Довж ., І, 1958, 457); – А ось ви , серденько , напевне , таки підете під суд . – Та що ви , пане ! Хай бог милує від такої напасті ( Стельмах , І, 1962, 447); Піт и пр о ти кого , чого ; Піт и наперек і р кому , чому – виступити проти кого-, чого-небудь . [ Храпко :] Ти у мене покірна дочка , слухняна дитина … Ти не підеш проти батька ( Мирний , V, 1955, 139); [ Адмірал :] Хто піде проти наказу , хто не виконає ультиматуму , той поставить себе поза законом ( Корн ., І, 1955, 74); Піт и світ з а очі ( за оч и ма , у світ , світ и і т. ін. ) – вирушити в далеку дорогу , невідомо куди . Лукині хотілось утекти од Клима кудись далеко-далеко , чи в монастир , чи у степи , піти світ за очі , аби тільки не дивитись на нього (Н.- Лев ., III, 1956, 356); Старий Муха таки й зайшов .. провідати товариша , а Невкипілиха йому й розповіла , що як пішов удосвіта кудись , та й досі нема , і сама не знає , куди він пішов світ за очі ( Головко , II, 1957, 258); – Може , любиш кого другого ? Кажи , не соромся ; нехай я се сам почую від тебе та й піду світ за очима ! (Кв.-Осн., II, 1956, 45); [ Сторчак :] А Горнового з вчорашнього дня нема . [ Качан ( засміявся ): ] Вже , значить , у світи пішов ( Зар ., Антеї , 1961, 75); Пішл и н а ші вг о ру – хто-небудь поліпшив своє становище , зайняв вищу посаду і т. ін.; Як ( мов , н і би і т. ін. ) піт и ( провал и тися ) крізь з е млю див . земл я . 4. Почати який-небудь вид роботи ; стати кимсь за фахом . Що тут на світі робити ? Пішов я до рала (Шевч., II, 1963, 81); Раїса мусила піти в учительки ( Коцюб ., І, 1955, 312); // Вступити куди-небудь на навчання . В той рік , як пішов син в авіаційне [ училище ], посаджено ці молоді топольки ( Гончар , Тронка , 1963, 9); // Стати членом якого-небудь колективу , якоїсь організації і т. ін. Товариші мої Пішли у військо , кликали й мене (Л. Укр., І, 1951, 119). Піт и в н а йми див . н а йми ; Піт и до сп і лки див . сп і лка . 5. перев. з інфін. Почати виконувати певну дію , рухаючись . Секретар суду .. ухопив попа – і пішли удвох драти гопака ( Мирний , III, 1954, 197); Чи молоді , чи старі чоловіки затівають бійку , йому байдуже : вривається з гиркою-фунтовичком у кулаці – і пішов скородити направо й наліво (Тют., Вир , 1964, 21). @ Піт и у (в) т а нець ( тан о к , навпр и сідки , навпр и сядки і т. ін. ) – почати танцювати . Музики заграли , усі пішли у танець ( Вовчок , І, 1955, 191); Пісню підхопили всі , пальці гармоніста побігли по ладах , ще кілька пар пішло в танець (Коп., Сусіди , 1955, 14); [ Химка :] Так би, здається , і пішла в танок , якби було з ким , і без музики танцювала б!.. ( Мирний , V, 1955, 223); Парубки , узявшись в боки , Навприсідки пішли (Шевч., II, 1953, 77). 6. Почати діяти певним чином , інакше , ніж раніше . Пішла голота на вигадки (Номис, 1864, № 14265); Акорди пішли в нелад , – і спинились, наче струни разом порвались (Н.- Лев ., III, 1956, 305); // за ким – чим . Почати діяти згідно з чиїмись поглядами , принципами , наслідуючи кого-, що-небудь . [ Едіта ( дочитує сама твердим , сумним голосом ): ] Хто не прийме хреста свого і за мною не піде , не годен мене (Л. Укр., III, 1952, 57); За нашим прикладом піде вся наша пролетарія (Ю. Янов., II, 1958, 250); // на що . Виявити готовність до чого-небудь , погодитися на щось . Піти на запропоновані умови . Кол и ( як , раз , якщ о ) [ вже ] на те пішл о , у знач. вставн. сл. – якщо вже так повинно бути . – Я поїду до їх [ них ], коли вже на те пішло ! – знов одказала Галя (Н.- Лев ., І, 1956, 172); – Як на те пішло , щоб умирати , то нікому з них не доведеться так умирати ! ( Довж ., І, 1958, 259); – Твої збитки , раз на те пішло , на себе беру , – розщедрився Плачинда ( Стельмах , І, 1962, 117); Якщо вже на те пішло , то я згоден відповідальність за прапор взяти на себе ( Гончар , III, 1959, 348); Піт и на перегов о ри див . перегов о ри . @ Піт и ва-б а нк див . ва-б а нк ; Піт и в закл а д див . закл а д ; Піт и в м о ду див . м о да ; Піт и з голов о ю в щось – те саме , що З голов о ю пор и нути ( пірн у ти ) ( див . голов а ). Ідуть [ махновці ].. штурмувати холодний осінній Сиваш , це безкрає Гниле море , де , може , й коней своїх потоплять і самі з головами підуть у трясовину … ( Гончар , II, 1959, 430); Піт и [і] у вог о нь і [у] в о ду див . вог о нь ; Піт и якимось л а дом див . лад ; Піт и манівц я ми – добиватися мети не прямо , а обхідним шляхом ; Піт и на ж е ртву див . ж е ртва ; Піт и на компром і с див . компром і с ; Піт и на (в) лад див . лад ; Піт и на миров у див . миров и й ; Піт и напрол о м – вирішити діяти рішуче , всупереч кому-, чому-небудь . Де ж твоя горда воля поділася , Де завзяття боротись зі злом ? Невже віра палка загубилася , Що ти здатна піти напролом ? ( Граб ., І, 1959, 435); Турбай, вирішивши , що йому втрачати нічого, пішов напролом : – Пробачте .. Ви були в Пальмірі ? ( Руд ., Остання шабля , 1959, 277); Піт и на риск – вирішити рискувати . Оксен пішов на риск – він вирішив іти на степову смугу , щоб виярками та балками пробратися до охтирських лісів (Тют., Вир , 1964, 530); Піт и на рож е н див . рож е н ; Піт и на смерть – бути готовим померти за кого-, що-небудь . Усі ми з піснею цією відважно підемо на смерть ! ( Сос ., II, 1958, 496); – За нього люди на смерть підуть , а він у батька на пасіці медок тріскатиме (Тют., Вир , 1964, 346); Піт и на х и трість – схитрувати . – Щоб не конфузити хлопців перед медициною , мусив [ Петро ] навіть на хитрість піти : до тридцяти дев’яти нагнав температуру ( Головко , І, 1957, 468); Піт и на шк о ду кому , чому – стати на заваді , нашкодити і т. ін. кому-, чому-небудь . З пшеницею інше : сильні дощі пішли на шкоду рослині ( Грим ., Незакінч. роман , 1962, 252); Піт и на чол і див . чол о ; Піт и під р у ку чию див . рук а ; Піт и по н и шпорках див . н и шпорка ; Піт и по слід а х чиїх – почати діяти так , як хтось ; Піт и пр о ти течі ї див . течі я ; Піт и шл я хом найм е ншого о пору – зробити щось , уникаючи перешкод , труднощів ; Пішл о на г і рше – стало гірше , погіршало . Думав – от почну поправлятися . А тим часом знову пішло на гірше ( Коцюб ., III, 1956, 458); Піш о в у м о ду див . м о да ; У (в) забр і д піт и див . забр і д . 7. за кого і без додатка . Взяти шлюб , одружитися ( про жінку ); вийти заміж . – Я не піду за вашого сина , – промовила голосно Катря ( Вовчок , І, 1955, 221); [ Марко :] Андрій ходу їй не давав . От вона і пішла за нього ( Мороз , П’єси , 1959, 7). Піт и в пр и йми див . пр и йми ; Піт и до вінц я див . він е ць ; Піт и з а між див . з а між . 8. Використатися для чого-небудь , за якимсь призначенням . Оці будинки , покої … тепер підуть під школи ( Коцюб ., II, 1955, 83); – Не для того ми за тим деревом їздили за тридев’ять земель , щоб тратити та марнувати його по-дурному . Воно на стройку [ будівництво ] піде (Тют., Вир , 1964, 119); // Витратитися на кого-, що-небудь . Гай-гай , скільки грошви піде на витівку , а який толк з неї ? ( Стельмах , І, 1962, 461); Основні кошти цього року підуть на побудову житлового і соцкультпобутового фонду (Вітч., 5, 1956, 120). @ Крізь п а льці ( п о між п а льцями ) піт и і т. ін. див . п а лець ; Піт и коб и лі ( псу і т. ін. ) під хвіст див . хвіст ; Піт и на к о р и сть див . к о р и сть ; Піт и п о лум’ям – згоріти . Тільки чиркнув сірником – піде все враз полум’ям (Донч., І, 1956, 67); Піт и пр а хом (пр о падом): а) нищитися , псуватися , пропадати і т. ін. [Р о м о д а н:] Як сів Гарбуз на нашу шию , все пішло прахом ( Корн ., II, 1955, 316); б) використовується як лайка . Сьогодні Чумаки нове вигадали . Катрі в районі захотілося пожить. А бодай воно пропадом пішло ( Кучер , Трудна любов , 1960, 424); Пішл о в пр і рву – марно витратилося що-небудь . Одлунали постріли , одсмерділи гази , часу немало пішло в прірву … (Ю. Янов., І, 1958, 55); Пішл о ( п і де ) з ( за ) в і тром див . в і тер . 9. Мати збут , почати користуватися попитом , продаватися . Швидко дестиляція зробилася кращою , і нафта пішла на торзі, витискаючи американську (Фр., VIII, 1952, 393). @ Піт и з молотк а – бути проданим з торгів . На початку XIX століття Ганські стали занепадати , розорюватись, маєтки їх один за одним пішли з молотка (Колг. Укр., 1, 1958, 4). 10. Почати поширюватися від чого-небудь , виходити з чогось ( про дим , запах , тепло і т. ін.). Смаковитий запах від качки так і пішов по хаті ( Мирний , IV, 1955, 363); Встало сонце чисте-чисте, до ріки побіг струмок , і гудок озвавсь басисто . Із труби пішов димок … ( Рудь , Дон . зорі , 1958, 99); // Почутися , пролунати ( про звук , голос і т. ін.). Скаже й прикаже [о. Хведор], – зараз піде регіт по хатах (Н.- Лев ., І, 1956, 117); – І ще одне , друзі … – гукнув Жук , аж луна пішла лісом (Козл., Мандрівники , 1946, 10). @ [З] д и мом пішл о див . дим . 11. З’являтися , охопивши собою кого-, що-небудь . Пішла на людей пошесть та хвороба всяка ( Мирний , IV, 1955, 251); У Юзі аж плями пішли по лиці (Л. Укр., III, 1952, 650); Тільки від воєнного бруду вичистив [ колодязь ], як пішли чорні бурі – довелось ще чистити й після них ( Гончар , Тронка , 1963, 54); // перен. Поширитися , розійтися ( про відомості , чутки , славу і т. ін.). – Якби я посватана була , тогді б і нічого, а то хто-небудь побачить , та про мене ще й слава піде (Кв.-Осн., II, 1956, 51); По всьому селі пішла чутка , що в нас весілля ( Вовчок , І, 1955, 79); – Скоро .. поговір піде , що під батькове крильце заховалася … ( Кучер , Трудна любов , 1960, 221). @ Мор о з піш о в п о за шк і рою ( п о за шк у рою , по шк і рі , п о за сп и ною і т. ін. ) див . мор о з . 12. Продовжитися , тривати в часі . Життя її знову пішло , як хід заведеного механізму (Дмит., Розлука , 1957, 94). Піш о в рік який кому – хтось вступив у такий-то рік свого життя . Юзі вже п’ятнадцятий рік пішов (Л. Укр., III, 1952, 656); Весною їй пішов вісімнадцятий рік ( Ле , Історія .., 1947, 5). 13. Минати , проходити ( про час та його відрізки , про певний період життя , розвитку , про якусь подію і т. ін.). Пішли дні за днями й часи за часами , попри-викали дітки , що нема старшого брата ( Вовчок , І, 1955, 294); Здалека чути переплеск весла , Падуть листки пожовклі і червоні І тихо плинуть по холоднім лоні Туди , куди і молодість пішла (Рильський, II, 1960, 270); // безос. А я нездужав та й нездужав . Вже на сьомий тиждень пішло , я все лежав ( Вовчок , VI, 1956, 248). 14. Наставати , наступати , переходити в інший стан . – Може пройде , може спаде жар , – думає Тамара , – хоч би до ранку полегшало , тоді піде на одужання (Хижняк, Тамара , 1959, 190); Від’їжджаючи , просив [ художник ] Ганну доглянути за його речами і пообіцяв повернутися , як тільки по-справжньому піде на осінь (Коз., Сальвія , 1959, 38); // Почати виконуватися або здійснюватися . Пішли танці і співи (Фр., VIII, 1952, 64); Саме в цю мить світло в залі погасло. Знати – пішло кіно ( Головко , I, 1957, 318); Хлопці за держаки – « Давай » – Пішла робота ( Головко , I, 1957, 348); Ця людина [ механік ] взялася створити з учнів дев’ятого класу комплексну молодіжну бригаду механізаторів , яка разом з навчанням у школі мала потроху допомагати своїм батькам у колгоспному виробництві .. Потім пішла практика (Д. Бедзик, Серце .., 1961, 22); // Розпочинатися , точитися ( про бесіду , розмову ). Бесіда пішла жвавіше ( Коцюб ., І, 1955, 44); Потім про інше розмова пішла ( Павл ., Бистрина , 1959, 79); // Ставати інтенсивнішим – розвиватися , рости і т. ін. Бовдюг дивився на заслону дощу чисто з господарської сторони і теж радів , що після цієї зливи добре підуть рости посіви (Тют., Вир , 1960, 84); // перен . Просунутися в певному напрямі , у своєму розвитку . Як пройшов [ Максим ] усю азбуку , аж повеселів : діло пішло спірніше ( Мирний , І, 1949, 231); Література пішла далеко вперед (Мал., Думки .., 1959, 41). @ [ Не ] піт и в р у ку кому – [ не ] стати корисним , принести вигоду [ не принести вигоди ], [ не ] пригодитися . Мабуть , дуже грішною була спадщина Кабашних, не пішла вона Лук’янові в руку : вилетіла в трубу ( Гончар , Таврія, 1952, 37); Наука в Остапа Тура Гнатові Яворському пішла в руку .. Він осилював її з усією пристрастю своєї впертої натури (Чорн., Визвол. земля , 1950, 17); Піт и як з м а слом ( по м а слу ) див . м а сло ; Так не п і де – не буде здійснене що-небудь . – Ні, так не піде … Мені треба точно знати . Довідка від кербуда є? (Є. Кравч., Квіти .., 1959, 154). 15. Почати падати зверху , литися ( про опади ). Після покрови пішли дощі ( Мирний , І, 1954, 91); Увечері небо затяглося хмарами , насупилось, пішов дощ (Баш, Вибр., 1948, 80); // Почати просочуватися ( про воду , кров ). [ Оксана :] Мовчи , Артеме , знову кров пішла … ( Корн ., І, 1955, 31); // Почати з’являтися , поступати або переміщатися , надходячи куди-, звідки-небудь . В цю мить з двох мартенів разом пішла сталь (Собко, Біле полум’я , 1952, 302); З одної бочки точать вже вуглець у мідяні « бідони », звідти він піде в резервуари інжекторів ( Коцюб ., І, 1955, 226). 16. Розташуватися певним чином ( про будівлі , рельєф землі і т. ін.); набути певного напрямку або простягтися на якійсь відстані ( про шлях , колію і т. ін.). Далі пішли обідрані хатки убогих людей ( Мирний , III, 1954, 105); Черемош робився все більш покручений , а глибина у ньому щомить мінилася : то зовсім мілка вода , то на два метри углиб ямами піде ( Мур ., Бук . повість , 1959, 32); Стежка пішла все понад обривом (Хотк., II, 1966, 246); Тут кінець ріденького , занедбаного садка , далі пішли чагарники , каракуватий березнячок ( Кол ., На фронті .., 1959, 11). 17. Взяти початок від кого-, чого-небудь , завдячити своїм існуванням чомусь . Од його й пішли в Пісках полотенщики ( Мирний , І, 1949, 368); Одні гомоніли , що прізвисько [Дунай] пішло від пісні ( Стельмах , І, 1962, 234). @ Піт и в м а тір (в б а тька ) – виявитися схожим на матір [ батька ] якимись рисами зовнішності або вдачі . [ Іван :] Був би [з Мар’яни ] бідовий козак , що й казать! Не хуже [ гірше ] Олекси . В батька пішли ( Вас ., III, 1960, 30); Ні його сила , ні його прості риси обличчя не передалися дітям – обоє, крапля у краплю , пішли в матір ( Стельмах , II, 1962, 105). 18. перев. із запереч . не , розм. Уживається в зворотах , що характеризують настання певного фізичного або психічного стану людини . Їжа не піде ; Слова не підуть . @ Не пішл а ч а рка до р о та – не захотілося пити спиртного . Придививсь генерал : Аж Данило-гетьман Підморгнув , – цебто : знаємо , що ти … І на очі поліг тії хвилі туман , Не пішла навіть чарка до рота ( Граб ., І, 1959, 173); Піт и в неп а м’ять див . неп а м’ять . 19. Почати діяти , працювати ( про механізм , устаткування і т. ін.). Завод задвиготів , пішов (Мик., І, 1957, 96). 20. за чим . Настати за чим-небудь , замінити що-небудь (перев. про однорідні поняття ). Балабуха випив і закусив пирогом . За першою чаркою пішла друга , за другою третя (Н.- Лев ., III, 1956, 22). @ І піш о в ( пішл а , пішл о , пішл и ) говор и ти ( бал а кати і т. ін. ) – почати говорити багатослівно , не перериваючись . І пішов , і пішов наш Гарик просторікувати ! Вже він сипав та сипав ті слова , мов горох з мішка (Чаб., Тече вода .., 1961, 107); Піт и х о дором – дуже захитатися , заколиватися . Зашумів такий вітер , що пішла ходором хата ( Вас ., II, 1959, 329); Пішл о гул я ти – дуже повіяти ( про вітер ), розгорітися ( про вогонь ) і т. ін. – Мабуть , зайнялася хата , а там вітер підхопив далі , і пішло гуляти по мужицькій праці (Д. Бедзик, Студ. Води , 1959, 24). 21. чим . Зробити хід у грі в шахи , карти і т. ін. Піти конем ; Піти дамою . 22. Увійти до складу чого-небудь . Я обіцяв « Повію » киянам до моїх повних творів , – повинна б піти до 4 тому ( Мирний , V, 1955, 412); З готових оповідань одно даю до « Ради », а друге має піти у « Дзвін » ( Коцюб ., III, 1956, 419). 23. розм. Почати буйно рости , виростати . Гриби пішли ; // Почати народжуватися , з’являтися один за одним . Може , одружиться , підуть діти та й забудеться страшна напасть ( Стельмах , І, 1962, 418); Після одруження пішли сини , і довелося Катрі лишити шахту ( Гур ., Осок . друзі , 1946, 119). @ Піт и в ріст – почати інтенсивно рости . На півдні ярі зернові пішли в ріст ( Хлібороб Укр., 4, 1969, 3); Дуб пішов у ріст ( Рудь , Гомін .., 1959, 107). 24. розм. Виявитися в певний час , з’явитися залежно від обставин . – Та трудно вже й там , – кланяючись , каже Остап . – Не ті тепер порядки пішли ( Мирний , І, 1949, 132); – Дерево можна й пізніше позвозити , а двері й вікна , гляди, й переполовинять – тепер такий народ пішов ! ( Стельмах , І, 1962, 47); – І то правда , – зауважила Соломія , – дівчата пішли тепер не дуже-то сором’язливі ( Цюпа , Вічний вогонь , 1960, 35); // Стати наявним , з’явитися . Пішли в Івановій хаті клопоти за клопотами ( Мирний , II, 1954, 117); Під першим шаром спочатку пішла солонцювата сіра глина ( Тулуб , В степу .., 1964, 275). Тлумачення із “Словника української мови”* ПІТ , п о ту, ч. Прозора рідина , яка виділяється назовні особливими підшкірними залозами . На білому лобі блищали краплі холодного поту,.. груди ходором ходили , – так ходять вони , коли чоловікові нестає чим дихати ( Мирний , III, 1954, 279); Від онуч , розкладених на соломі , доносився неприємний запах поту (Томч., Готель .., 1960, 119). @ Вган я ти ( ввігн а ти ) в піт див . вган я ти 1 ; До дес я того ( сь о мого ) п о ту див . дес я тий ; Залив а тися ( зал и тися , залл я тися ) п о том див . залив а тися ; Кр о в’ю і (й, та ) п о том – важкими зусиллями , боями і т. ін. [ Кіндрат Антонович :] То цебто я мушу віддати те , що кров’ю та потом увесь вік здобував ? (Кроп., II, 1958, 302); [Тірца:] Чи се ж не та земля , що здобували для нас батьки своєю крів’ю [ кров’ю ] й потом? (Л. Укр., II, 1951, 160); [ Л и ти ] крив а вий піт – зазнавати повного виснаження від напруженої , непосильної роботи , титанічних зусиль . Нам казали : « Все неси … Все віддай на вжиток люду , Що , ллючи кривавий піт , Не жалів для тебе труду , Згодував тебе на світ …» ( Граб ., І, 1959, 397); – Всі [ закони ] проти мужика .. Хто йому коли добре слово за його кривавий піт , за його хліб і сіль промовив ? ( Стельмах , І, 1962, 340); Піт пройм а є – про стан потіння від напруженої і тривалої праці , від сорому , неприємної думки і т. ін. – Сісти лишень тут і собі та відпочити , – промовив голосно Пилипко. – Здорово ухоркався , аж піт проймає , сяду та перепочину ( Мирний , IV, 1955, 301); – Почали ми його [ непритомного ] знову теребити . Аж уже й піт нас проймає (Хотк., І, 1966, 168); Сім пот і в ( сь о мий піт ) з і йде з кого – хтось витратить дуже багато сил , енергії і т. ін. – Чогось допроситися можна [з землі ], але не сьомий , а двадцять сьомий піт зійде з тебе ( Стельмах , І, 1962, 142); – Нашого [ прикажчика ] тут поки вламаєш, сім потів з тебе вийде ( Гончар , І, 1959, 32); У піт к и дати ( к и нути , вд а рити і т. ін. ) , перев. безос. – потіти від напруженої і довготривалої праці , від сорому , неприємної думки і т. ін. Панові слова аж у піт кинули сіромашного Дейнеку ( Добр ., Ол. солдатики , 1961, 8); – Ти , мабуть , втомився . Поїж трохи . Бач , як тебе в піт кинуло ! (Тют., Вир , 1964, 38); [Рябина:] Так ось воно як ! Аж в піт мене вдарило (Фр., IX, 1952, 82); У п о ті чол а – докладаючи багато зусиль ; напружено ; віддаючи всі сили . Микола з Андрієм трудились у поті чола , забувши й про вечерю ( Збан ., Курил. о-ви, 1963, 208); Франко оддає своє серце і всі свої симпатії тим , хто «в поті чола » добуває хліб не тільки собі , але й другим , тим , що самі не роблять ( Коцюб ., III, 1956, 37); Циг а нський піт пройм а є ( ох о плює і т. ін. ) – стає холодно кому-небудь , лихоманить когось . Нечипір проспав свій хміль , а тепер як розглядів , у якій він кунпанії [ компанії ] опинився , так і увесь хміль пропав і стало його трусити , мов на лихорадку, а циганський піт так і проньма [ проймає ]… (Кв.-Осн., II, 1956, 107); Їй і радісно , і страшно ,.. і холодно від шипучого посвисту санчат. – Зосю, циганський піт не проймає тебе ? – гукають подруги ( Стельмах , І, 1962, 52). Тлумачення СЛОВНИК.ua П І ТА 2 , -и, ж . Традиційний арабський прісний хліб , що готується з тонкого білого або коричневого борошна .