підучений
[pidut͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який набув певних знань, навичок або вмінь у результаті навчання, тренування чи виховання; вишколений, вимуштрований.
-
Який діє механічно, заздалегідь заученим чи нав’язаним способом; несамостійний, шаблонний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. підучений, р. підученого, д. підученому, з. підученого, о. підученим, м. підученім