Словник Української Мови
Буква
1. Переставати бути видимим, перебувати в полі зору; ховатися з очей, пропадати з поля зору.
2. Переставати існувати, бути присутнім десь або припиняти свою дію; пропадати, щезати.
3. Ставати невідомим, недоступним для спостереження або зв’язку; безслідно пропадати (про людину).
4. Поступово втрачатися, стиратися (про спогади, відчуття, явища).
Приклад 1:
Електричні заряди можуть зникати і виникати знову, але завжди зникають або виникають два електричні заряди прот и- лежних знаків. В 1909 р. Р.Мілікен встановив кра т- ність електричного заряду деякому елем е- нтарному заряду е: eNq ⋅±= , де N=1, 2, 3… Було виявлено, що цей елемента р- ний заряд має величину 19106,1 −⋅ Кл.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
В пам’ять про це він приносить їй велику рибину і обіцяє більше ніколи не зникати, клянеться бути вірним, не рибалити, не пити, не хропіти, не з’їдати все зараз і не перемикати канали. Лариса йому не вірить, тому про всяке викидає рибину через вікно.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”