Зникати, переставати бути видимим або відчутним.
Переставати існувати, знищуватися, гинути.
Проходити, минати (про час, явища, почуття тощо).
Словник Української Мови
Буква
Зникати, переставати бути видимим або відчутним.
Переставати існувати, знищуватися, гинути.
Проходити, минати (про час, явища, почуття тощо).
Стали дрібнішати і щезати під кручею унизу відтуманілий Дністер і все його в березі військо. Поплив під Наливайком і табір: вози й курені, намети і церква… А перед полковниками, сотниками, козаками та гостями на тому місці, де щойно горбатів Месія й жовтіли китайці, повилазили з ямок земляні малесенькі жаб-ки-ропушки й заплигали, злизуючи туман, на молочаєве листя. — Куліш Микола, “Мина Мазайло”