піка

1. Колюча зброя з довгим дерев’яним держаком і металевим наконечником, що використовувалася піхотою; різновид списа.

2. Одна з мастей гральних карт, позначена чорними знаками у форді вістря (♠).

3. Найвища точка, вершина, максимум чогось (часто про графіки, показники, інтенсивність явища).

4. В альпінізмі та гірському туризмі — гострий, схожий на шпиль, вершина гори.

5. В техніці — короткий імпульс високої напруги або сили струму.

Приклади вживання

Приклад 1:
Троянців Гілла і Аміка Зіпхнула в пекло Турна піка… Та де всіх поіменно знать? Там вороги всі так змішались, Стіснились, що уже кусались, Руками ж нільзя і махать.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |