Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що має на собі певний знак, мітку, позначку або відмітку, що дозволяє його ідентифікувати, виділити з-поміж інших або вказати на його особливість.
2. (У лінгвістиці, про термін або власну назву) Такий, що є спеціально виділеним, закріпленим у мові для позначення конкретного поняття, об’єкта чи явища, часто формально відрізняється (наприклад, написанням з великої літери, лапками чи курсивом).
Приклад 1:
Увесь той юнак був позначений якоюсь кричущою суперечністю:така зелена-зеленісінька молодість і така, прости. Господи, аж до карикатури доведена, грізна суворість, набувдюченість.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
Надалі в різночитаннях, складених В. Перетцом, позначений, як “Печ. ” LXXXII Опубліковане В. Перетцом (Перетц В. Н. Исследования и материалы по истории… – С.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
Приклад 3:
Період виконання замовлень виробником позначений через L, тобто рітейлер, що направив замовлення в кінці періоду t, отримує замовлення в час t + L. Умовимося, що рітейлер використовує політику запасів «s, S», тобто через рівні проміжки часу направляє замовлення виробнику товару, щоб підняти запас до S (максимального рівня). При цьому S = L + AVG + Z × STD × √ L /1/ де AVG і STD – відповідно середнє арифметичне і середньоквадратичне відхилення щоденного або щотижневого попиту, а константа Z береться з статистичних таблиць і показує ймовірність вичерпання запасів у період доставки залежно від рівня логістичного сервісу.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”