Словник Української
1. (від нід. water) Застаріла назва води як хімічної речовини (H₂O), що вживалася переважно в науковому контексті або в мові алхіміків.
2. (від англ. water) У сучасній українській мові — складова частина складних слів (переважно запозичених), що вказує на пряме відношення до води, наприклад: ватерполо, ватерлінія, ватерпас.
1. Який стосується споживання газу (природного, побутового тощо) або призначений для цього процесу.
2. Який має високий рівень використання газу як паливно-енергетичного ресурсу (про обладнання, прилади, підприємства).
Вателін — власна назва, що позначає синтетичний матеріал (поліамідне волокно), розроблений у Радянському Союзі як аналог західного нейлону; використовувався для виробництва панчішно-шкарпеткових виробів, нижньої білизни та інших трикотажних виробів.
Вателін — розмовна назва будь-яких панчіх або колготок, виготовлених із синтетичних матеріалів (особливо в другій половині XX століття), незалежно від конкретного типу волокна.
Езофагоатріографія — медичний діагностичний метод, що поєднує езофагоскопію (візуальний огляд стравоходу за допомогою ендоскопа) та атріографію (рентгенологічне дослідження передсердь серця з контрастним речовиною), застосовуваний для комплексної оцінки анатомічних та функціональних взаємозв’язків між стравоходом і серцем.
Ватварметр — це вигадане слово, що походить від інтернет-мему та гумористичного контенту, зокрема з YouTube-каналу “Ватварметр”. Воно є парафразою слова “ваттметр” (прилад для вимірювання потужності електричного струму) і використовується для іронічного позначення уявного приладу або шкали для оцінки ступеня “ватності”, тобто проросійських, імперських поглядів певної особи, явища чи інформаційного матеріалу.
1. Фізична або юридична особа, організація, підприємство чи інший суб’єкт господарювання, який безпосередньо використовує природний газ для власних потреб (опалення, приготування їжі, технологічні процеси тощо).
2. У технічному та комунально-побутовому контексті — пристрій, агрегат або обладнання (наприклад, котел, плита, ліхтар), призначене для спалювання газу з метою отримання тепла, світла або виконання іншої роботи.
1. Особа, яка очолює, веде за собою групу людей, переважно в невеликому загоні, повстанні, серед розбійників або в дитячій грі; провідник, керівник такої групи.
2. Переносно: той, хто є ініціатором, активним учасником і неформальним лідером у якійсь справі, русі, часто з відтінком авантюризму або бунтарства.
3. У зоології: тварина (наприклад, самець у стаді), яка веде за собою групу, зграю.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (У переносному значенні, розм.) Про людину, яка говорить дуже швидко, багато і нестримно, часто без змістовного зв’язку; базікало, теревенило.
1. Керівник, голова, провідник групи людей (переважно невеликої), який веде їх кудись або очолює в якійсь справі, особливо в поході, подорожі, на полюванні тощо.
2. Очільник, вождь повстанців, загону, невеликого військового підрозділу або розбійницької ватаги.
3. Перен. Той, хто очолює, веде за собою групу однодумців у громадській, політичній чи іншій діяльності; лідер, провідник.
1. Кількість газу, що використовується споживачем (підприємством, установою, домогосподарством тощо) за певний період часу; витрачання газу.
2. Процес використання газу як палива або сировини для задоволення технологічних, побутових чи енергетичних потреб.