• газогідрат

    Газогідрат — кристалічна сполука, утворена молекулами води та газу (найчастіше метану, пропану, діоксиду вуглецю), в якій молекули газу укладені в порожнини кристалічної решітки води; зустрічається в придонних шарах океанів та у вічній мерзлоті.

  • евфонічний

    1. (про звучання мови) Приємний для слуху, благозвучний, мелодійний; властивий евфонії.

    2. (лінгв., про мовні одиниці) Підпорядкований вимогам благозвучності, створений з метою уникнення важковимовних звукосполучень.

  • вальбійка

    Вальбійка — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.

  • газогенерувальний

    1. Призначений для газогенерації, тобто для одержання генераторного газу шляхом газифікації твердого або рідкого палива.

    2. Який стосується процесу газогенерації або обладнання для його здійснення (газогенератор).

  • валуша

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    2. (діал.) Велика, важка снігова або крижана брила, грудка; великий шматок чогось (наприклад, землі, глини).

    3. (діал.) Неповоротка, товста людина; валун.

  • евфоніка

    1. Розділ мовознавства, що вивчає звукову організацію мови, закони поєднання звуків у мовленні та естетичні якості звучання мови.

    2. Сукупність явищ та закономірностей, що забезпечують благозвучність, гармонійність та легкість вимови в мові, поезії чи музиці.

  • валучня

    Вічнозелена рослина родини вересових з дрібними листками та рожевими квітами, що росте на болотах та в хвойних лісах; багно (Ledum palustre).

  • газогенерація

    1. Технологічний процес отримання горючих газів шляхом перероблення твердого або рідкого палива (деревного вугілля, торфу, мазуту тощо) при високій температурі з обмеженим доступом повітря.

    2. Галузь промисловості, що займається виробництвом таких газів для технічних, енергетичних або побутових потреб.

  • валух

    1. Кастрований баран, переважно віком від одного до двох років.

    2. (у переносному значенні) Про безвольну, мляву, нерішучу людину.

  • ґратуватися

    Ґратуватися — (від нім. gratulieren) заст. вітати когось з якою-небудь радісною подією, успіхом; поздоровляти.