Словник Української
1. Який стосується евфемізмів, властивий їм; що є евфемізмом або містить евфемізми.
2. Який виражає щось в пом’якшеній, прихованій, завуальованій формі замість прямої та різкої назви, з метою уникання грубості, табу або для створення певного враження.
1. Власна назва селища міського типу в Білгородській області Росії, адміністративного центру Валуйського району.
2. Власна назва річки в Білгородській області Росії, правої притоки Осколу (басейн Сіверського Дінця).
3. Рід грибів родини сироїжкових (Russula), до якого належить, зокрема, вид *Russula foetens* — сироїжка смердюча, відома в народі як “валуй” або “свинар”.
1. Прикметник до слова “газогенератор”. Стосується газогенератора, призначений для нього або одержуваний за його допомогою.
2. Такий, що працює на генераторному газі (продукті газифікації твердого або рідкого палива). Наприклад: газогенераторний двигун, газогенераторна електростанція.
1. (іст.) Податок, який сплачували селяни за право користуватися лісом для випасу худоби та заготівлі дров.
2. (заст.) Процес обкатування, обвалювання чогось; перекочування.
3. (спец.) Укріплення берега річки, схилу тощо за допомогою валів із каміння або землі.
Висловлювати комусь привітання з нагоди якоїсь радісної події, успіху, перемоги тощо.
Евфемізм — це слово або вираз, який ввічливо або приховано замінює грубе, різке, неприємне або заборонене слово чи поняття, щоб уникнути прямої назви того, що вважається непристойним, образливим або лякаючим.
Евфемізм — це стилістичний засіб (троп) у мовленні, що полягає у заміні небажаного або неприпустимого в даному контексті слова іншим, м’якшим або більш загальним, з метою приховати, пом’якшити або прикрасити суть явища.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (рідко) Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає територією Тернопільської області.
1. Технічний пристрій для отримання генераторного газу шляхом газифікації рідкого або твердого палива (деревини, вугілля, торфу тощо).
2. Устаткування або агрегат, призначений для виробництва технологічних або паливних газів з будь-якої сировини.
3. (Заст.) Автомобіль або інший транспортний засіб, обладнаний двигуном внутрішнього згоряння, що працює на генераторному газі, отриманому від вбудованого газогенератора.
1. У давньогрецькій міфології — один з коней бога сонця Геліоса, що тягнув його колісницю по небу.
2. У переносному значенні — поетичний символ сонячного світла, дня або самого сонця.
1. (історичне) Жіночий головний убір у вигляді високого конуса, що був поширений у Західній Європі в XV столітті, часто з тонкої прозорої тканини, прикріпленої до каркасу.
2. (історичне) Жіноча струнка сукня з широкою спідницею, вузьким ліфом і довгими вузькими рукавами, що була модною в XIV–XV століттях.
3. (мистецтво) Стилізоване зображення жінки в такому вбранні, характерне для готичного мистецтва та книжкової мініатюри середньовіччя.