ватажник

[ʋɑtɑʒnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Соціологія) –

    Керівник, голова, провідник групи людей (переважно невеликої), який веде їх кудись або очолює в якійсь справі, особливо в поході, подорожі, на полюванні тощо.

  2. (Історія) –

    Очільник, вождь повстанців, загону, невеликого військового підрозділу або розбійницької ватаги.

  3. (Соціологія) –

    Перен. Той, хто очолює, веде за собою групу однодумців у громадській, політичній чи іншій діяльності; лідер, провідник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ватажник, р. ватажника, д. ватажникові, з. ватажника, о. ватажником, м. ватажникові, к. ватажнику

Більше записів