Словник Української
1. (Про колісний транспорт, вагон тощо) Виїхати, вирушити з якого-небудь місця, приміщення; вийти з рейок (про вагон, потяг).
2. (Про предмети циліндричної або кулястої форми) Коштовним рухом опинитися де-небудь, випасти, покинути яке-небудь місце.
3. (Розм.) Вийти, виїхати куди-небудь (часто поспішно, несподівано або в значній кількості).
4. (Перен., розм.) Виявитися, стати відомим (про думки, плани, таємниці).
1. Котом або обертанням перемістити щось важке, громіздке з одного місця на інше; викотити.
2. Розкотити, розгорнути щось згорнуте (наприклад, килим, рулон).
3. Розмовне. Виїхати, вирушити кудись (зазвичай про транспортний засіб).
4. Спеціальне (технічне). Виготовити, обробити метал коченням (прокаткою).
1. Художнє оформлення, оздоблення чого-небудь (інтер’єру, фасаду, предмета тощо), що створює певний художній образ; сукупність декоративних елементів.
2. Сукупність декоративних елементів у виставі (у театрі, кіно), що відтворює середовище, в якому відбувається дія.
1. (про траву, злаки тощо) Бути скошеним, піддатися косінню; бути зібраним за допомогою коси.
2. (перен., розм.) Бути знищеним, винищеним у великій кількості (про людей, тварин).
3. (перен., жарг.) Сильно втомитися, виснажитися від фізичної роботи або напруження.
1. Процес, дія або стан, при якому зменшується ступінь концентрації (зосередженості) чого-небудь у певному місці, об’єкті або сфері; розосередження.
2. У військовій справі та стратегії — розпорошення, розосередження сил, ресурсів або уваги для уникнення зосередженого удару противника або підвищення стійкості системи.
3. У психології та практиках розслаблення — стан розсіяної, ненапрямленої уваги, протилежний концентрації, що сприяє відпочинку розуму.
4. В економіці та управлінні — зменшення частки ринку або частки активів однієї компанії в галузі; розпад монополії, розподіл капіталу чи виробництва між різними суб’єктами.
1. Скошити всю траву, зібрати весь урожай на певній ділянці; зробити покіс повністю.
2. Перен., розм. Знищити, винищити когось або щось у великій кількості, масово (часто про хвороби, військові дії тощо).
3. Розм. Видалити, викреслити щось із тексту, списку.
4. Розм. Швидко випити (алкогольний напій).
Деконтекстуалізація — процес вилучення певного елемента (висловлювання, образу, символу, культурного артефакту тощо) з його початкового, історичного або належного контексту, що призводить до спотворення, втрати або зміни його первісного сенсу, функції або цінності.
У мистецтві та культурології — прийом або явище, коли художній твір, символ або цитата використовуються ізольовано від свого першоджерела або обставин створення, набуваючи нового, часто узагальненого чи абстрактного значення.
У соціальних науках та медіакритиці — метод маніпуляції або наслідок спрощення інформації, коли факти чи події подаються без пояснення причин, історичних передумов або супутніх обставин, що робить їх неправильно зрозумілими.
1. Зникати, виводитися з ужитку, переставати існувати (про явища, звичаї, погані риси тощо).
2. (у біол.) Виводитися, знищуватися (про бур’яни, хвороби, шкідників).
3. (перен., розм.) Поступово залишати місце проживання, переселятися (про людей).
Процес видалення, знешкодження або нейтралізації контамінантів (забруднюючих, отруйних або небезпечних речовин, включаючи радіоактивні, хімічні або біологічні агенти) з поверхонь, об’єктів, середовища або людей з метою запобігання шкоді здоров’ю та поширення забруднення.
Комплекс заходів, спрямованих на очищення та приведення до безпечного стану територій, споруд, техніки, води, продовольства або одягу, що були забруднені внаслідок аварії, катастрофи або іншого надзвичайного події.
1. Повністю видаляти, знищувати щось разом із корінням, виривати з коренем (про рослини).
2. Перен. Повністю ліквідувати, знищувати, виводити з ужитку, позбавлятися чогось (наприклад, звички, забобону, негативне явище).