деконтекстуалізація

[dɛkontɛkstuɑlizɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Деконтекстуалізація — процес вилучення певного елемента (висловлювання, образу, символу, культурного артефакту тощо) з його початкового, історичного або належного контексту, що призводить до спотворення, втрати або зміни його первісного сенсу, функції або цінності.

  2. (Мистецтво) –

    У мистецтві та культурології — прийом або явище, коли художній твір, символ або цитата використовуються ізольовано від свого першоджерела або обставин створення, набуваючи нового, часто узагальненого чи абстрактного значення.

  3. (Соціологія) –

    У соціальних науках та медіакритиці — метод маніпуляції або наслідок спрощення інформації, коли факти чи події подаються без пояснення причин, історичних передумов або супутніх обставин, що робить їх неправильно зрозумілими.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. деконтекстуалізація, р. деконтекстуалізації, д. деконтекстуалізації, з. деконтекстуалізацію, о. деконтекстуалізацією, м. деконтекстуалізації, к. деконтекстуалізаціє

Більше записів