викорінятися

[ʋɪkorinjɑtɪsjɑ] Дієслово

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Зникати, виводитися з ужитку, переставати існувати (про явища, звичаї, погані риси тощо).

  2. (Біологія) –

    (у біол.) Виводитися, знищуватися (про бур’яни, хвороби, шкідників).

  3. (Соціологія) –

    (перен., розм.) Поступово залишати місце проживання, переселятися (про людей).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я викоріняюся, ти викоріняєшся, він викоріняється, ми викоріняємося, ви викоріняєтеся, вони викоріняються

Більше записів